Відмінності між версіями «Самотужки»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сам_4.jpg |x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2176.jpg |x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:01, 8 листопада 2019
Самотужки, нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
САМОТУ́ЖКИ, присл. Без сторонньої допомоги, керівництва, підтримки і т. ін.; самостійно. Статуї великі, запрігшись, возить [раб] самотужки (Л. Укр., І, 1951, 253); Дядьки притягли її сюди самотужки: поранених коней довелося випрягти (Гончар, II, 1959, 29); Тут його Олександр зняв з коня і допоміг дійти до ліжка, бо самотужки він уже не міг і кроку ступити (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 268); Лариса Петрівна не вчилася в школі, вона самотужки здобула різнобічну освіту (Літ. Укр., 19.ІІІ 1963, 2).
Ілюстрації
|
|
