Відмінності між версіями «Удавання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
Дія за значенням удавати 1—3. Він знав, що той екстаз, та привітність, та жвавість були в його [о. Артемія] більше виявом жвавості вроди [вдачі], а може й зумисного вдавання, ніж щирого привіту (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 64); Він був добрий ученик [учень] і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору, дару удавання різних голосів (Іван Франко, IV, 1950, 273). | Дія за значенням удавати 1—3. Він знав, що той екстаз, та привітність, та жвавість були в його [о. Артемія] більше виявом жвавості вроди [вдачі], а може й зумисного вдавання, ніж щирого привіту (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 64); Він був добрий ученик [учень] і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору, дару удавання різних голосів (Іван Франко, IV, 1950, 273). | ||
[[Категорія:Уд]] | [[Категорія:Уд]] | ||
| − | |||
| − | |||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і | ||
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}} | ||
Версія за 23:21, 22 листопада 2018
Удава́ння, -ня, с. Притворство.
Дія за значенням удавати 1—3. Він знав, що той екстаз, та привітність, та жвавість були в його [о. Артемія] більше виявом жвавості вроди [вдачі], а може й зумисного вдавання, ніж щирого привіту (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 64); Він був добрий ученик [учень] і добрий товариш, загально люблений задля свойого доброго гумору, дару удавання різних голосів (Іван Франко, IV, 1950, 273).
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
