Відмінності між версіями «Бубнити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Бубни́ти, -ню́, -ни́ш, '''''гл. ''1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. ''Бубни бубнять. ''...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Бубни́ти, -ню́, -ни́ш, '''''гл. ''1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. ''Бубни бубнять. ''Рудч. Ск. II. 5. ''Бубон бубнить, скрипка грає. ''Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. ''Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. ''Pauli. II. 104.  
 
'''Бубни́ти, -ню́, -ни́ш, '''''гл. ''1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. ''Бубни бубнять. ''Рудч. Ск. II. 5. ''Бубон бубнить, скрипка грає. ''Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. ''Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. ''Pauli. II. 104.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
'''БУБНИТИ''', ню, ни́ш, недок.
 +
 +
1. Грати на бубні. ''— Що се? Хто се бубнить? — загомоніли вони [люди] (Іван Франко, VII, 1951, 349); Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 407);'' <small>Малий текст</small>
 +
//  ''Утворювати глухі звуки (про бубон); густи. За горою бубни бубнять, у повітрі сурми грають (Іван Франко, XI, 1952, 176); Захлиналася гармошка, і бубон бубнив (Андрій Головко, I, 1957, 284).
 +
''<small>Малий текст</small>
 +
<p> 2. розм. Стукати, тарабанити. ''Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 37).''</p>
 +
 +
<p>''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 244.''</p>
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Бубнити, ню́, ни́ш, гл.
 +
 +
1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529.
 +
2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
 +
 +
''Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 104.''
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]==
 +
Бубнити:
 +
#грати на бубні
 +
#утворювати глухі звуки
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Buben-1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: R-2276801-1273939036.jpeg.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 12п883.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| MaIuA6dryRU}}
 +
==Цікаві факти==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
 +
===[адреса посилання]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 +
 +
 +
 +
 
[[Категорія:Бу]]
 
[[Категорія:Бу]]

Версія за 22:37, 16 листопада 2018

Бубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУБНИТИ, ню, ни́ш, недок.

1. Грати на бубні. — Що се? Хто се бубнить? — загомоніли вони [люди] (Іван Франко, VII, 1951, 349); Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 407); Малий текст // Утворювати глухі звуки (про бубон); густи. За горою бубни бубнять, у повітрі сурми грають (Іван Франко, XI, 1952, 176); Захлиналася гармошка, і бубон бубнив (Андрій Головко, I, 1957, 284). Малий текст

2. розм. Стукати, тарабанити. Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 244.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Бубнити, ню́, ни́ш, гл.

1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 104.

=УКРЛІТ.ORG_Cловник

Бубнити:

  1. грати на бубні
  2. утворювати глухі звуки

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Ілюстрації

Buben-1.jpg R-2276801-1273939036.jpeg.jpg 12п883.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]