Відмінності між версіями «Кебетливий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. | КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | <b>КЕБЕ́ТЛИВИЙ</b>, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Гр.); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Міль-чевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 551). | |
− | КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Гр.); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Міль-чевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 551). | + | |
<gallery> | <gallery> | ||
</gallery> | </gallery> |
Версія за 17:47, 11 листопада 2018
КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний.
Зміст
Сучасні словники
КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Гр.); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Міль-чевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 551).