Кебетливий

КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний.

Сучасні словники

КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Гр.); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Міль-чевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 551).
Словник синонімів:
ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ(рідше), УДА́ТНИЙ[ВДА́ТНИЙ], ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ(розм.),КЕБЕ́ТНИЙ(розм.),СПОСІ́БНИЙ[СПОСО́БНИЙ](розм.),СТЕ́ПНИЙ(розм.),ЗДА́НИЙ(діал.),ХИСТКИ́Й(діал.),ДОТЕ́ПНИЙ(рідко), УДА́ЛИЙ(рідко), УДА́НИЙ[ВДА́НИЙ](рідко). Кульжан виявилася надзвичайно здібною і в тринадцять років вміла і шити, і варити, і валяти повсть, і вишивати (З. Тулуб); Надзвичайно здатна дитина навчилась у сільській школі читати й писати по-українському, по-польському й по-німецькому (М. Коцюбинський); Чіпка до хазяйства такий удатний (Панас Мирний); Дуже кебетлива дитина (Словник Б. Грінченка); Хлопець був дотепний, кебетний (А. Кримський); - Не буде екзаменів.. Я була виготовила одну групу спосібніших хлопців, та діло стало за Законом Божим (Леся Українка); - Старша дочка ваша і гарна, й добра, і до всього степна, хазяйновита (І. Нечуй-Левицький); - Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина, на диво здана! - каже дід, всміхаючись (Марко Вовчок); - Донька моя, Вікторія, змалечку до шиття хистка (В. Логвиненко); - Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? (казка); Він до всього вданий (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. таланови́тий.

Ілюстрації

Див. також

Словник відмінків