Відмінності між версіями «Лепетати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лепета́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Лепетать, болтать; говорить невнятно. ''Не тямить голова, що ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лепета́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Лепетать, болтать; говорить невнятно. ''Не тямить голова, що язик лепече. ''Ном. № 12987. ''Лепече, як той пустий млин. ''Ном. № 12984.  
 
'''Лепета́ти, -чу́, -чеш, '''''гл. ''Лепетать, болтать; говорить невнятно. ''Не тямить голова, що язик лепече. ''Ном. № 12987. ''Лепече, як той пустий млин. ''Ном. № 12984.  
[[Категорія:Ле]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
 +
==Сучасні слвники==
 +
Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову).
 +
Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова.
 +
Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника.
 +
Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне.
 +
Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.).
 +
http://sum.in.ua/s/lepetaty
 +
==Джерела та література==
 +
Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954)
 +
Я закінчила десятирічку, шукаю роботи.. — лепече Тамара, мов не своїм голосом (Антон Хижняк, Тамара, 1959 )
 +
Ван знову лепетав щось по-китайському і, як дитина, кидався на руках у Пархоменка (Петро Панч, О. Пархом., 1939)
 +
Лепече, як той пустий млин (Номис, 1864)
 +
Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка, III, 1952)
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 +
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}

Версія за 20:42, 8 листопада 2018

Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.

Сучасні слвники

Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову).
Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова.
Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника.
Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне.
Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.).

http://sum.in.ua/s/lepetaty

Джерела та література

Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954)
Я закінчила десятирічку, шукаю роботи.. — лепече Тамара, мов не своїм голосом (Антон Хижняк, Тамара, 1959 )
Ван знову лепетав щось по-китайському і, як дитина, кидався на руках у Пархоменка (Петро Панч, О. Пархом., 1939)
Лепече, як той пустий млин (Номис, 1864)
Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка, III, 1952)




{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}