Відмінності між версіями «Миро»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Склад і історія)
Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Ми́ро, -ра, '''''с. ''Мѵро. ЗОЮР. І. 161. ''Іду меж мир, миром мированая. ''Чуб. І. 132.  
 
'''Ми́ро, -ра, '''''с. ''Мѵро. ЗОЮР. І. 161. ''Іду меж мир, миром мированая. ''Чуб. І. 132.  
 
Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
 
Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
−
== Склад і історія ==
+
== Состав и история ==
−
[[Файл: MyrrhOrthodoxChurch.jpg | thumb | 192px | <center> 2 судини зі світом з 1901 року в Фінляндії]]
+
[[Файл:MyrrhOrthodoxChurch.jpg|thumb|192px|<center>2 сосуда с миром с 1901 года в Финляндии]]
−
В [[Біблія | Біблії]] вперше про світ повідомляє [[Результат | книга Вихід]]:
+
В [[Библия|Библии]] впервые о мире сообщает [[Исход|книга Исход]]:
−
{{ВЗ | І сказав Господь до Мойсея, говорячи: А ти візьми собі найкращих пахощів: [[Мірра (смола) | самотечної мірри]] п'ятсот [[[шекель | шеклів]]], [[Кориця | кориці запашної]] половину проти того, двісті п'ятдесят, [[Аїр звичайний | запашної очеретини]] двісті п'ятдесят, [[Коричник китайський | касії]] п'ятсот [сиклів], на міру шеклем святині, і [[Оливкова олія | масла оливкового]] [[Гін (одиниця об'єму ) | гін]]; І зробиш її '' 'миро' '' для священного помазання, масть складену, робота робітника масти це буде миро для священного помазання | Вих | 30: 22 | -25}}
+
{{ВЗ|И сказал Господь Моисею, говоря: возьми себе самых лучших благовонных веществ: [[Мирра (смола)|смирны самоточной]] пятьсот [ [[шекель|сиклей]] ], [[Корица|корицы благовонной]] половину против того, двести пятьдесят, [[Аир обыкновенный|тростника благовонного]] двести пятьдесят, [[Коричник китайский|касии]] пятьсот [сиклей], по сиклю священному, и [[Оливковое масло|масла оливкового]] [[Гин (единица объёма)|гин]]; и сделай из сего '''миро''' для священного помазания, масть составную, искусством составляющего масти: это будет миро для священного помазания|Исх|30:22|-25}}
  
−
У перші століття християнства, як видно з писань [[Отці Церкви | батьків]] і [[Вчителі церкви | вчителів]] Церкви, для помазання новохрещених використовувалося « '' якесь змішання різноманітних пахощів ''» <ref> Аебольскій Г. С . Піклування Православної Церкви. 3-е изд. СПб., 1885, с. 81 </ ref>, яке освячувалося особливим священнодійством «на вівтарі» (тобто на [[престол]] е), а право готувати і освячувати миро належало тільки [[єпископ]] ам. <Ref> [http: // www .krotov.info / acts / canons / 0419karf.html 6-е правило Карфагенського собору] </ ref>
+
В первые века христианства, как видно из писаний [[Отцы Церкви|отцов]] и [[Учители церкви|учителей]] Церкви, для помазания новокрещеных использовалось «''некое смешение разнообразных благовонных веществ''»<ref>Аебольский Г. С. Попечение Православной Церкви. 3-е изд. СПб., 1885, с. 81</ref>, которое освящалось особым священнодействием «на алтаре» (то есть на [[престол]]е), а право приготовлять и освящать миро принадлежало только [[епископ]]ам.<ref>[http://www.krotov.info/acts/canons/0419karf.html 6-е правило Карфагенского собора]</ref>
  
−
[[Кирило Єрусалимський]] (IV століття) у своєму тайновідне повчанні про миропомазанні називає його аналогом зішестя Святого Духа на [[Ісус Христос | Ісуса Христа]] при його [[Хрещення Господнє | хрещенні]] і пише про світ наступне:
+
[[Кирилл Иерусалимский]] (IV век) в своём тайноводственном поучении о миропомазании называет его аналогом сошествия Святого Духа на [[Иисус Христос|Иисуса Христа]] при его [[Крещение Господне|крещении]] и пишет о мире следующее:
−
{{Початок цитати}}
+
{{начало цитаты}}
−
Але дивись, не вважай оного світу простим. Бо як хліб в [[Євхаристія | Євхаристії]], по призиванні Святого Духа, той не є більш простий хліб, але тіло Христове: так і Святе це миро не їсти простіше, нижче, якби хто сказав, звичайне по призиванні: але дар Христа і Духа Святого, присутністю Божества Його хто буває дійсним. Оним знаменно Помазов твоє чоло і інші знаряддя почуттів. І коли видимим чином тіло Помазов, тоді Святим і животворящим Духом душа освячується. <Ref> [http://www.superbook.org/LIBRARY/cyrill_jerusalem_teachings_mystery/3.htm Кирило Єрусалимський. Тайновідне повчання третій] </ ref>
+
Но смотри, не почитай оного мира простым. Ибо как хлеб в [[Евхаристия|Евхаристии]], по призывании Святого Духа, не есть более простой хлеб, но тело Христово: так и Святое сие миро не есть более простое, ниже, если бы кто сказал, обыкновенное по призывании: но дар Христа и Духа Святого, присутствием Божества Его бывающий действительным. Оным знаменательно помазуются твоё чело и другие орудия чувств. И когда видимым образом тело помазуется, тогда Святым и Животворящим Духом душа освящается.<ref>[http://www.superbook.org/LIBRARY/cyrill_jerusalem_teachings_mystery/3.htm Кирилл Иерусалимский. Тайноводственное поучение третье]</ref>
−
{{Кінець цитати | джерело = Кирило Єрусалимський. Тайновідне повчання третій}}
+
{{конец цитаты|источник=Кирилл Иерусалимский. Тайноводственное поучение третье}}
  
−
Встановлення особливого обряду освячення світу [[Василь Великий]] і ряд інших церковних авторів приписують [[апостоли | апостолам]] <ref> {{ВТ-Обговорення | мироваріння}} </ ref>. До [[V століття]] а для чину освячення не існувало особливо встановленого дня, з V століття на Сході таким днем ​​став [[великий четвер]]. На Заході з V століття освячення світу стало відбуватися в основному на середній з [[літургія | літургій]] великого четверга, яка стала називатися '' missa chrismatis ''. Чин освячення світу описаний [[Псевдо-Діонісій Ареопагіт | Псевдо-Діонісія Ареопагіта]] в його творі «Про церковну ієрархію» (кордон V-VI століть):
+
Установление особого обряда освящения мира [[Василий Великий]] и ряд других церковных авторов приписывают [[апостолы|апостолам]]<ref>{{ВТ-ЭСБЕ|Мироварение}}</ref>. До [[V век]]а для чина освящения не существовало особо установленного дня, с V века на Востоке таким днём стал [[великий четверг]]. На Западе с V века освящение мира стало совершаться в основном на средней из [[литургия|литургий]] великого четверга, которая стала называться '' missa chrismatis''. Чин освящения мира описан [[Псевдо-Дионисий Ареопагит|Псевдо-Дионисием Ареопагитом]] в его сочинении «О церковной иерархии» (рубеж V—VI веков):
−
{{Початок цитати}}
+
{{начало цитаты}}
−
... ієрарх, взявши миро, вважає на божественному жертовнику під осінення дванадцяти крил, між тим як все Священного гласом оспівують священну пісню натхнення богонатхненних пророків, і, зробивши над ним (світом) молитву освячення, потім вживає його в найсвятіших священнодійствах над освячує речами і особами для будь-якого майже роду священно-начальницького священносовершенія. <ref> [http://www.krotov.info/acts/05/antolog/page26.htm#02 Псевдо-Діонісій Ареопагіт. Про церковну ієрархію] </ ref>
+
…иерарх, взяв миро, полагает на божественном жертвеннике под осенением двенадцати крыл, между тем как все священнейшим гласом воспевают священную песнь вдохновения богодухновенных пророков, и, совершив над ним (миром) молитву освящения, затем употребляет его в святейших священнодействиях над освящаемыми вещами и лицами для всякого почти рода священно-начальственного священносовершения.<ref>[http://www.krotov.info/acts/05/antolog/page26.htm#02 Псевдо-Дионисий Ареопагит. О церковной иерархии]</ref>
−
{{Кінець цитати}}
+
{{конец цитаты}}
  
−
Миро в [[Православна церква | Православної церкви]] готується з чистого [[Олія | єлею]] (з додаванням білого виноградного вина) і з багатьох [[Пахощі | пахощів]]. Перелік їх і кількість не були строго встановлені, і зазвичай використовували речовини, які були в наявності в той чи інший час. В даний час до складу світу входить близько 40 різних речовин. Основним речовиною для приготування світу є [[ялин]] - [[оливкова олія]] екстра-класу. Біле виноградне [[вино]] необхідно при мироваріння, щоб запобігти запалення і пригорання масла. З пахощів зазвичай вживають [[ладан]], пелюстки [[троянда | троянди]], [[фіалковий корінь | фіалковий]], пряний і [[калган]] ний коріння, [[мускатне ефірне масло | мускатне]], [ [рожеве масло | рожеве]], [[лимон]] ве і [[гвоздика | гвоздикове]] масло та інші. <ref> Геннадій Нефьодов, протоієрей. Богослужіння і таїнства Православної Церкви. М., 2001 р c. 61 </ ref>
+
Миро в [[Православная церковь|Православной церкви]] приготавливается из чистого [[Елей|елея]] (с добавлением белого виноградного вина) и из многих [[Благовония|благовонных веществ]]. Перечень их и количество не были строго установлены, и обычно использовали вещества, которые были в наличии в то или иное время. В настоящее время в состав мира входит около 40 разных веществ. Основным веществом для приготовления мира является [[елей]] — [[оливковое масло]] высшего качества. Белое виноградное [[вино]] необходимо при мироварении, чтобы предотвратить воспламенение и пригорание масла. Из благовонных веществ обычно употребляют [[ладан]], лепестки [[роза|розы]], [[фиалковый корень|фиалковый]], пряный и [[калган]]ный корни, [[мускатное эфирное масло|мускатное]], [[розовое масло|розовое]], [[лимон]]ное и [[гвоздика|гвоздичное]] масло и другие.<ref>Геннадий Нефедов, протоиерей. Богослужение и таинства Православной Церкви. М., 2001 г. c. 61</ref>
  
−
У католицькій традиції латинського обряду до складу світу входять тільки оливкове масло і запашний бальзам, що змішуються безпосередньо перед освяченням світу.
+
В католической традиции латинского обряда в состав мира входят только оливковое масло и благовонный бальзам, смешиваемые непосредственно перед освящением мира.
−
[[Категорія:Ми]]
+
−
в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
+
−
[[Файл:Миро.jpg|обрамити]]
+

Версія за 20:43, 6 листопада 2018

Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132. Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.

Состав и история

Файл:MyrrhOrthodoxChurch.jpg
2 сосуда с миром с 1901 года в Финляндии

В Библии впервые о мире сообщает книга Исход: Шаблон:ВЗ

В первые века христианства, как видно из писаний отцов и учителей Церкви, для помазания новокрещеных использовалось «некое смешение разнообразных благовонных веществ»<ref>Аебольский Г. С. Попечение Православной Церкви. 3-е изд. СПб., 1885, с. 81</ref>, которое освящалось особым священнодействием «на алтаре» (то есть на престоле), а право приготовлять и освящать миро принадлежало только епископам.<ref>6-е правило Карфагенского собора</ref>

Кирилл Иерусалимский (IV век) в своём тайноводственном поучении о миропомазании называет его аналогом сошествия Святого Духа на Иисуса Христа при его крещении и пишет о мире следующее: Шаблон:Начало цитаты Но смотри, не почитай оного мира простым. Ибо как хлеб в Евхаристии, по призывании Святого Духа, не есть более простой хлеб, но тело Христово: так и Святое сие миро не есть более простое, ниже, если бы кто сказал, обыкновенное по призывании: но дар Христа и Духа Святого, присутствием Божества Его бывающий действительным. Оным знаменательно помазуются твоё чело и другие орудия чувств. И когда видимым образом тело помазуется, тогда Святым и Животворящим Духом душа освящается.<ref>Кирилл Иерусалимский. Тайноводственное поучение третье</ref> Шаблон:Конец цитаты

Установление особого обряда освящения мира Василий Великий и ряд других церковных авторов приписывают апостолам<ref>Шаблон:ВТ-ЭСБЕ</ref>. До V века для чина освящения не существовало особо установленного дня, с V века на Востоке таким днём стал великий четверг. На Западе с V века освящение мира стало совершаться в основном на средней из литургий великого четверга, которая стала называться missa chrismatis. Чин освящения мира описан Псевдо-Дионисием Ареопагитом в его сочинении «О церковной иерархии» (рубеж V—VI веков): Шаблон:Начало цитаты …иерарх, взяв миро, полагает на божественном жертвеннике под осенением двенадцати крыл, между тем как все священнейшим гласом воспевают священную песнь вдохновения богодухновенных пророков, и, совершив над ним (миром) молитву освящения, затем употребляет его в святейших священнодействиях над освящаемыми вещами и лицами для всякого почти рода священно-начальственного священносовершения.<ref>Псевдо-Дионисий Ареопагит. О церковной иерархии</ref> Шаблон:Конец цитаты

Миро в Православной церкви приготавливается из чистого елея (с добавлением белого виноградного вина) и из многих благовонных веществ. Перечень их и количество не были строго установлены, и обычно использовали вещества, которые были в наличии в то или иное время. В настоящее время в состав мира входит около 40 разных веществ. Основным веществом для приготовления мира является елей — оливковое масло высшего качества. Белое виноградное вино необходимо при мироварении, чтобы предотвратить воспламенение и пригорание масла. Из благовонных веществ обычно употребляют ладан, лепестки розы, фиалковый, пряный и калганный корни, мускатное, розовое, лимонное и гвоздичное масло и другие.<ref>Геннадий Нефедов, протоиерей. Богослужение и таинства Православной Церкви. М., 2001 г. c. 61</ref>

В католической традиции латинского обряда в состав мира входят только оливковое масло и благовонный бальзам, смешиваемые непосредственно перед освящением мира.
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Миро&oldid=239117