Відмінності між версіями «Миро»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ми́ро, -ра, '''''с. ''Мѵро. ЗОЮР. І. 161. ''Іду меж мир, миром мированая. ''Чуб. І. 132. | '''Ми́ро, -ра, '''''с. ''Мѵро. ЗОЮР. І. 161. ''Іду меж мир, миром мированая. ''Чуб. І. 132. | ||
| + | Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі. | ||
| + | == Склад і історія == | ||
| + | [[Файл: MyrrhOrthodoxChurch.jpg | thumb | 192px | <center> 2 судини зі світом з 1901 року в Фінляндії]] | ||
| + | В [[Біблія | Біблії]] вперше про світ повідомляє [[Результат | книга Вихід]]: | ||
| + | {{ВЗ | І сказав Господь до Мойсея, говорячи: А ти візьми собі найкращих пахощів: [[Мірра (смола) | самотечної мірри]] п'ятсот [[[шекель | шеклів]]], [[Кориця | кориці запашної]] половину проти того, двісті п'ятдесят, [[Аїр звичайний | запашної очеретини]] двісті п'ятдесят, [[Коричник китайський | касії]] п'ятсот [сиклів], на міру шеклем святині, і [[Оливкова олія | масла оливкового]] [[Гін (одиниця об'єму ) | гін]]; І зробиш її '' 'миро' '' для священного помазання, масть складену, робота робітника масти це буде миро для священного помазання | Вих | 30: 22 | -25}} | ||
| + | |||
| + | У перші століття християнства, як видно з писань [[Отці Церкви | батьків]] і [[Вчителі церкви | вчителів]] Церкви, для помазання новохрещених використовувалося « '' якесь змішання різноманітних пахощів ''» <ref> Аебольскій Г. С . Піклування Православної Церкви. 3-е изд. СПб., 1885, с. 81 </ ref>, яке освячувалося особливим священнодійством «на вівтарі» (тобто на [[престол]] е), а право готувати і освячувати миро належало тільки [[єпископ]] ам. <Ref> [http: // www .krotov.info / acts / canons / 0419karf.html 6-е правило Карфагенського собору] </ ref> | ||
| + | |||
| + | [[Кирило Єрусалимський]] (IV століття) у своєму тайновідне повчанні про миропомазанні називає його аналогом зішестя Святого Духа на [[Ісус Христос | Ісуса Христа]] при його [[Хрещення Господнє | хрещенні]] і пише про світ наступне: | ||
| + | {{Початок цитати}} | ||
| + | Але дивись, не вважай оного світу простим. Бо як хліб в [[Євхаристія | Євхаристії]], по призиванні Святого Духа, той не є більш простий хліб, але тіло Христове: так і Святе це миро не їсти простіше, нижче, якби хто сказав, звичайне по призиванні: але дар Христа і Духа Святого, присутністю Божества Його хто буває дійсним. Оним знаменно Помазов твоє чоло і інші знаряддя почуттів. І коли видимим чином тіло Помазов, тоді Святим і животворящим Духом душа освячується. <Ref> [http://www.superbook.org/LIBRARY/cyrill_jerusalem_teachings_mystery/3.htm Кирило Єрусалимський. Тайновідне повчання третій] </ ref> | ||
| + | {{Кінець цитати | джерело = Кирило Єрусалимський. Тайновідне повчання третій}} | ||
| + | |||
| + | Встановлення особливого обряду освячення світу [[Василь Великий]] і ряд інших церковних авторів приписують [[апостоли | апостолам]] <ref> {{ВТ-Обговорення | мироваріння}} </ ref>. До [[V століття]] а для чину освячення не існувало особливо встановленого дня, з V століття на Сході таким днем став [[великий четвер]]. На Заході з V століття освячення світу стало відбуватися в основному на середній з [[літургія | літургій]] великого четверга, яка стала називатися '' missa chrismatis ''. Чин освячення світу описаний [[Псевдо-Діонісій Ареопагіт | Псевдо-Діонісія Ареопагіта]] в його творі «Про церковну ієрархію» (кордон V-VI століть): | ||
| + | {{Початок цитати}} | ||
| + | ... ієрарх, взявши миро, вважає на божественному жертовнику під осінення дванадцяти крил, між тим як все Священного гласом оспівують священну пісню натхнення богонатхненних пророків, і, зробивши над ним (світом) молитву освячення, потім вживає його в найсвятіших священнодійствах над освячує речами і особами для будь-якого майже роду священно-начальницького священносовершенія. <ref> [http://www.krotov.info/acts/05/antolog/page26.htm#02 Псевдо-Діонісій Ареопагіт. Про церковну ієрархію] </ ref> | ||
| + | {{Кінець цитати}} | ||
| + | |||
| + | Миро в [[Православна церква | Православної церкви]] готується з чистого [[Олія | єлею]] (з додаванням білого виноградного вина) і з багатьох [[Пахощі | пахощів]]. Перелік їх і кількість не були строго встановлені, і зазвичай використовували речовини, які були в наявності в той чи інший час. В даний час до складу світу входить близько 40 різних речовин. Основним речовиною для приготування світу є [[ялин]] - [[оливкова олія]] екстра-класу. Біле виноградне [[вино]] необхідно при мироваріння, щоб запобігти запалення і пригорання масла. З пахощів зазвичай вживають [[ладан]], пелюстки [[троянда | троянди]], [[фіалковий корінь | фіалковий]], пряний і [[калган]] ний коріння, [[мускатне ефірне масло | мускатне]], [ [рожеве масло | рожеве]], [[лимон]] ве і [[гвоздика | гвоздикове]] масло та інші. <ref> Геннадій Нефьодов, протоієрей. Богослужіння і таїнства Православної Церкви. М., 2001 р c. 61 </ ref> | ||
| + | |||
| + | У католицькій традиції латинського обряду до складу світу входять тільки оливкове масло і запашний бальзам, що змішуються безпосередньо перед освяченням світу. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі. | в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі. | ||
[[Файл:Миро.jpg|обрамити]] | [[Файл:Миро.jpg|обрамити]] | ||
Версія за 21:42, 6 листопада 2018
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132. Миро (ст.-слав. Мѵро від грец. Μύρον «ароматне масло») - в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
Склад і історія
В Біблії вперше про світ повідомляє книга Вихід: Шаблон:ВЗ
У перші століття християнства, як видно з писань батьків і вчителів Церкви, для помазання новохрещених використовувалося « якесь змішання різноманітних пахощів » <ref> Аебольскій Г. С . Піклування Православної Церкви. 3-е изд. СПб., 1885, с. 81 </ ref>, яке освячувалося особливим священнодійством «на вівтарі» (тобто на престол е), а право готувати і освячувати миро належало тільки єпископ ам. <Ref> [http: // www .krotov.info / acts / canons / 0419karf.html 6-е правило Карфагенського собору] </ ref>
Кирило Єрусалимський (IV століття) у своєму тайновідне повчанні про миропомазанні називає його аналогом зішестя Святого Духа на Ісуса Христа при його хрещенні і пише про світ наступне: Шаблон:Початок цитати Але дивись, не вважай оного світу простим. Бо як хліб в Євхаристії, по призиванні Святого Духа, той не є більш простий хліб, але тіло Христове: так і Святе це миро не їсти простіше, нижче, якби хто сказав, звичайне по призиванні: але дар Христа і Духа Святого, присутністю Божества Його хто буває дійсним. Оним знаменно Помазов твоє чоло і інші знаряддя почуттів. І коли видимим чином тіло Помазов, тоді Святим і животворящим Духом душа освячується. <Ref> Кирило Єрусалимський. Тайновідне повчання третій </ ref> Шаблон:Кінець цитати
Встановлення особливого обряду освячення світу Василь Великий і ряд інших церковних авторів приписують апостолам <ref> Шаблон:ВТ-Обговорення </ ref>. До V століття а для чину освячення не існувало особливо встановленого дня, з V століття на Сході таким днем став великий четвер. На Заході з V століття освячення світу стало відбуватися в основному на середній з літургій великого четверга, яка стала називатися missa chrismatis . Чин освячення світу описаний Псевдо-Діонісія Ареопагіта в його творі «Про церковну ієрархію» (кордон V-VI століть): Шаблон:Початок цитати ... ієрарх, взявши миро, вважає на божественному жертовнику під осінення дванадцяти крил, між тим як все Священного гласом оспівують священну пісню натхнення богонатхненних пророків, і, зробивши над ним (світом) молитву освячення, потім вживає його в найсвятіших священнодійствах над освячує речами і особами для будь-якого майже роду священно-начальницького священносовершенія. <ref> Псевдо-Діонісій Ареопагіт. Про церковну ієрархію </ ref> Шаблон:Кінець цитати
Миро в Православної церкви готується з чистого єлею (з додаванням білого виноградного вина) і з багатьох пахощів. Перелік їх і кількість не були строго встановлені, і зазвичай використовували речовини, які були в наявності в той чи інший час. В даний час до складу світу входить близько 40 різних речовин. Основним речовиною для приготування світу є ялин - оливкова олія екстра-класу. Біле виноградне вино необхідно при мироваріння, щоб запобігти запалення і пригорання масла. З пахощів зазвичай вживають ладан, пелюстки троянди, фіалковий, пряний і калган ний коріння, мускатне, [ [рожеве масло | рожеве]], лимон ве і гвоздикове масло та інші. <ref> Геннадій Нефьодов, протоієрей. Богослужіння і таїнства Православної Церкви. М., 2001 р c. 61 </ ref>
У католицькій традиції латинського обряду до складу світу входять тільки оливкове масло і запашний бальзам, що змішуються безпосередньо перед освяченням світу. в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.
