Відмінності між версіями «Туркати»
(Створена сторінка: '''Туркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорит...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Туркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. ''Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене. '' | '''Туркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. ''Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене. '' | ||
[[Категорія:Ту]] | [[Категорія:Ту]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | ТУРКАТИ, аю, аєш і ТУРЧАТИ, чу, чиш, недок. | ||
+ | 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова…(Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254). | ||
+ | 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене(Словник Грінченка); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Гнат Хоткевич, II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Марко Вовчок, I, 1955, 54). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 326. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | |||
+ | ТУ́РКАТИ, аю, аєш і ТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. | ||
+ | 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова... (Нех., Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Вирган, В розп. літа, 1959, 254). | ||
+ | 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене (Сл. Гр.); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Хотк., II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Вовчок, І, 1955, 54). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | туркати | ||
+ | -аю, -аєш і турча́ти, -чу́, -чи́ш, недок. | ||
+ | 1) Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. | ||
+ | 2) перен., розм. Говорити, повторювати те саме. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: туркати.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: туркати1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: туркати2.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| bmeepMWRlmE}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 15:18, 28 жовтня 2018
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТУРКАТИ, аю, аєш і ТУРЧАТИ, чу, чиш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова…(Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254). 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене(Словник Грінченка); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Гнат Хоткевич, II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Марко Вовчок, I, 1955, 54). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 326.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ТУ́РКАТИ, аю, аєш і ТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова... (Нех., Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Вирган, В розп. літа, 1959, 254). 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене (Сл. Гр.); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Хотк., II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Вовчок, І, 1955, 54).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
туркати -аю, -аєш і турча́ти, -чу́, -чи́ш, недок. 1) Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. 2) перен., розм. Говорити, повторювати те саме.