Туркати

Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з Вікіпедії
- 5.2 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТУРКАТИ, аю, аєш і ТУРЧАТИ, чу, чиш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова…(Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 254). 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене(Словник Грінченка); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Гнат Хоткевич, II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Марко Вовчок, I, 1955, 54). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 326.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТУ́РКАТИ, аю, аєш і ТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. Голуби туркають .., мабуть, на даху (Рибак, Помилка.., 1956, 229); Ранкова іде від ставка прохолода, І туркає горлиця десь лісова... (Нех., Чудесний сад, 1962, 44); В глухому закутку садка.. турчала горлиця (Вирган, В розп. літа, 1959, 254). 2. перен., розм. Говорити, повторювати одне й те саме. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене (Сл. Гр.); Били його в лице капрали, туркали йому до уха слова німецької команди (Хотк., II, 1966, 102); Турчать [мати] та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись (Вовчок, І, 1955, 54).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

туркати -аю, -аєш і турча́ти, -чу́, -чи́ш, недок. 1) Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голуба, горлицю); воркувати. 2) перен., розм. Говорити, повторювати те саме.