Відмінності між версіями «Тверезість»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tverezist1.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tverezist1.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tverezist2.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tverezist3.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:tverezist4.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 16:43, 23 жовтня 2018
Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18).
2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291);
Братство (товариство) тверезості — у дореволюційній Росії та в інших капіталістичних країнах — організація, спілка людей, які пропагують відмову від уживання спиртних напоїв. — По інших краях, у Чехії та Моравії, засновують при кождій [кожній] церкві братства тверезості, — мовив Дум'як (Іван Франко, VIII, 1952, 25); — Потім зачали [мужики] заводити товариства тверезості, бо дуже стали ґрунти тратити (Василь Стефаник, I, 1949, 258).
3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. Відповідність життєвій правді; розсудливість. Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, 1, 1960, 54).
Ілюстрації
|
|
x140px | x140px |
