Відмінності між версіями «Шіпатися»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Eca59f.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ps_cat_scratching_1415259564.jpg.814x610_q85.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zud_golovy.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
Версія за 14:04, 22 жовтня 2018
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = Чухатися. Вх. Зн. 82. ЧУХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
1. Чухати, потирати своє тіло. Загордилася свиня, що об панський тин чухалась (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 125); Короста з них [коней] аж сипалася скрізь, і вже вони чухались об що тільки можна (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 501); В казармі миготів тьмяний каганець. Солдати вкладалися спати, кашляли, чухалися, хрестилися і важко зітхали (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 106); Хлопці сидять на сіні одіті, чухаються, позіхають (Степан Васильченко, III, 1960, 320); // Чухати потилицю, виявляючи досаду, роздум, занепокоєння, вагання в чому-небудь. Рука мимовіль потяглася, щоб почухати потилицю. — Чухаєтесь, Кириле Остаповичу? ..Хочуть і вам хвоста утнути, га? (Олесь Гончар, II, 1959, 213); // розм. Рухаючись, ковзатися по чому-небудь.
Зміст
Сучасні словники
ШІПАТИСЯ (перен.) поспішати
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
