Відмінності між версіями «Орендарка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Орендарка, -ки, '''''ж. ''Арендаторша. Категорія:Ор)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Cловник Грінченка==
 
'''Орендарка, -ки, '''''ж. ''Арендаторша.  
 
'''Орендарка, -ки, '''''ж. ''Арендаторша.  
[[Категорія:Ор]]
+
==Сучасні словники==
 +
===http://sum.in.ua/s/orendarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''''ОРЕНДА́РКА''''', и, жін. Жіночий рід до ''орендар''.
 +
ОРЕНДА́Р -  я, чол.
 +
 
 +
* Той, хто орендує що-небудь. ''У вільній, республікансько-демократичній Америці в 1910 році було 1 1/2 мільйона орендарів-здольщиків, з них понад 1 мільйон негрів (Ленін, 27, 1972, 134); До гурту підійшов орендар вербівського млина, досить ще молодий Нухим Абрамович (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 24).''
 +
 
 +
* іст. Шинкар, корчмар. ''Місцевий орендар набив повну комору заставами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144); Лиш у корчмі світиться. Чи гроші орендар рахує пізно вночі, а чи, може, Юрішко не спить (Гнат Хоткевич, II, 1966, 248).''
 +
 
 +
=== Словник синонімів ===
 +
Найма́ч/найма́чка, винайма́ч/винайма́чка, оренда́р/оренда́рка
 +
 
 +
===[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87 Мовою Вікіпедії]===
 +
'''''Орендар''''' — суб'єкт господарювання або фізична особа, які приймають в оренду торгові приміщення (площі), та/або майно (устаткування, обладнання), підсобні приміщення (споруди), що становлять об'єкт оренди.
 +
 
 +
Застаріле слово «посесор» — орендар державного маєтку разом з приписаними до маєтку селами. Існували в Польщі, зокрема у XVIII ст., а після її поділу — на землях, захоплених Росією (Білорусь, Правобережна Україна тощо).
 +
Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язання зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа.
 +
 
 +
'''''Орендар (наймач)''''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це-Орендодавець (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря.
 +
 
 +
===[Економічний словник]===
 +
'''''ОРЕНДАР''''' - орендує майно, який одержує його в оренду.
 +
 
 +
 
 +
[[Категорія:Ор]][[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 20:32, 18 жовтня 2018

Cловник Грінченка

Орендарка, -ки, ж. Арендаторша.

Сучасні словники

http://sum.in.ua/s/orendarka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

ОРЕНДА́РКА, и, жін. Жіночий рід до орендар. ОРЕНДА́Р - я, чол.

  • Той, хто орендує що-небудь. У вільній, республікансько-демократичній Америці в 1910 році було 1 1/2 мільйона орендарів-здольщиків, з них понад 1 мільйон негрів (Ленін, 27, 1972, 134); До гурту підійшов орендар вербівського млина, досить ще молодий Нухим Абрамович (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 24).
  • іст. Шинкар, корчмар. Місцевий орендар набив повну комору заставами (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 144); Лиш у корчмі світиться. Чи гроші орендар рахує пізно вночі, а чи, може, Юрішко не спить (Гнат Хоткевич, II, 1966, 248).

Словник синонімів

Найма́ч/найма́чка, винайма́ч/винайма́чка, оренда́р/оренда́рка

Мовою Вікіпедії

Орендар — суб'єкт господарювання або фізична особа, які приймають в оренду торгові приміщення (площі), та/або майно (устаткування, обладнання), підсобні приміщення (споруди), що становлять об'єкт оренди.

Застаріле слово «посесор» — орендар державного маєтку разом з приписаними до маєтку селами. Існували в Польщі, зокрема у XVIII ст., а після її поділу — на землях, захоплених Росією (Білорусь, Правобережна Україна тощо). Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язання зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа.

Орендар (наймач) — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це-Орендодавець (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря.

[Економічний словник]

ОРЕНДАР - орендує майно, який одержує його в оренду.