Відмінності між версіями «Тупотіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Тупоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''= '''Тупотати. '''''Росердився мій миленький аж ногами тупотит...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тупоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''= '''Тупотати. '''''Росердився мій миленький аж ногами тупотить. ''Нп.  
 
'''Тупоті́ти, -чу́, -ти́ш, '''''гл. ''= '''Тупотати. '''''Росердився мій миленький аж ногами тупотить. ''Нп.  
 
[[Категорія:Ту]]
 
[[Категорія:Ту]]
 +
==Сучасні словники==
 +
ТУПОТІТИ, очу, отиш і ТУПОТАТИ, очу, очеш, недок.
 +
 +
1. Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи або бігаючи. Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Біля школи людей уже зібралося чимало. Тупотіли на ґанку чобітьми, курили, гомоніли, сновигали в коридор, з коридору (Андрій Головко, II, 1957, 53); Барак сповнюється гамором — стрибають з ліжок жінки, тупотять дерев'яними колодками, біжать до виходу (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 180);
 +
//  розм. Іти або бігти, часто й гучно стукаючи ногами об підлогу, землю. Хтось грюкнув хвірткою, хтось тупотить по приступках ґанку, і Віра пізнає Карпа (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 169); Настя неохоче виповзає з-під кожушка, вступає босоніж в материні чоботи і тупотить у сіни (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 9); Грізно тупоче по тракту кіннота (Олесь Гончар, II, 1959, 44).
 +
 +
2. Часто тупати, бити ногами (ногою) об підлогу, землю. Маруся плескала в долоні, як дитина, і тупотіла ногами, регочучи, тішачися й скачучи від радості (Гнат Хоткевич, II, 1966, 28); Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267);
 +
//  Такою дією виражати нетерпіння, роздратування і т. ін. В залі тим часом ставало все неспокійніше. Гули, тупотіли ногами, вимагали світла (Олесь Гончар, II, 1959, 180); Інші свистали, ті кричали, ті тупотали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 302);
 +
//  на кого. Дуже сердитися, гніватися на когось, б'ючи ногами (ногою) об підлогу, землю. [Галя:] Розсердився ж він [батько] — боже як! Кричить, тупоче на мене; а далі взяв і прогнав (Панас Мирний, V, 1955, 191).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тупотіти1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тупотіти2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тупотіти3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тупотіти4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjk6Miw1Y_eAhXBdCwKHWTQBbgQtwIIKjAB&url=https%3A%2F%2Fua.depositphotos.com%2F185749108%2Fstock-video-a-little-sweet-girl-dances.html&usg=AOvVaw3YfU4vVaGbqsKSF_NxqXjB
 +
 +
==Див. також==
 +
https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 322.
 +
Див. [[Довідка:Стиль]]
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
Див. [[Довідка:Посилання]]
 +
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет права та міжнародних відносин}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 12:25, 18 жовтня 2018

Тупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Нп.

Сучасні словники

ТУПОТІТИ, очу, отиш і ТУПОТАТИ, очу, очеш, недок.

1. Часто й гучно стукати ногами, йдучи або біжучи, ходячи або бігаючи. Овечки мекекають; кози собі теж за ними, та тупотять, та бігають по загороді... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Біля школи людей уже зібралося чимало. Тупотіли на ґанку чобітьми, курили, гомоніли, сновигали в коридор, з коридору (Андрій Головко, II, 1957, 53); Барак сповнюється гамором — стрибають з ліжок жінки, тупотять дерев'яними колодками, біжать до виходу (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 180); // розм. Іти або бігти, часто й гучно стукаючи ногами об підлогу, землю. Хтось грюкнув хвірткою, хтось тупотить по приступках ґанку, і Віра пізнає Карпа (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 169); Настя неохоче виповзає з-під кожушка, вступає босоніж в материні чоботи і тупотить у сіни (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 9); Грізно тупоче по тракту кіннота (Олесь Гончар, II, 1959, 44).

2. Часто тупати, бити ногами (ногою) об підлогу, землю. Маруся плескала в долоні, як дитина, і тупотіла ногами, регочучи, тішачися й скачучи від радості (Гнат Хоткевич, II, 1966, 28); Перегуда довго тупотить ногами в сінях, обтрушує з валянок сніг (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 267); // Такою дією виражати нетерпіння, роздратування і т. ін. В залі тим часом ставало все неспокійніше. Гули, тупотіли ногами, вимагали світла (Олесь Гончар, II, 1959, 180); Інші свистали, ті кричали, ті тупотали (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 302); // на кого. Дуже сердитися, гніватися на когось, б'ючи ногами (ногою) об підлогу, землю. [Галя:] Розсердився ж він [батько] — боже як! Кричить, тупоче на мене; а далі взяв і прогнав (Панас Мирний, V, 1955, 191).

Ілюстрації

x140px Тупотіти2.jpg x140px x140px

Медіа

https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=video&cd=2&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwjk6Miw1Y_eAhXBdCwKHWTQBbgQtwIIKjAB&url=https%3A%2F%2Fua.depositphotos.com%2F185749108%2Fstock-video-a-little-sweet-girl-dances.html&usg=AOvVaw3YfU4vVaGbqsKSF_NxqXjB

Див. також

https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%96%D1%82%D0%B8

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 322. Див. Довідка:Стиль

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{Шаблон:Факультет права та міжнародних відносин]]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Тупотіти&oldid=217586