Відмінності між версіями «Гладуля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 09:52, 18 жовтня 2018
Гладуля, -лі, ж. = Гладуха. Ком. ІІ. стр. 103.
Зміст
Словник української мови в 11 т.
ГЛАДУ́Н, а, чол.
1. розм. Непомірно повна людина; товстун. Над водою розлігся розпачливий зойк отця Миколая, який незграбно шубовснув у воду. — Рятуйте, ..потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (Михайло Стельмах, I, 1962, 598); * Образно. Метушня й сіпанина продовжувалася зо чверть години. Але врешті-решт бджоли зіпхнули-таки всіх опецькуватих гладунів [шершнів] униз на землю й засипано стали обвіватися крилечками (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 50).
2. діал. Глек, глечик. Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (Ольга Кобилянська, III, 1956, 505).
Ілюстрації
|
|
|
|
