Відмінності між версіями «Ключик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
|||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
{{#ev:youtube|AzFkSD6o3Jk}} | {{#ev:youtube|AzFkSD6o3Jk}} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 15:01, 16 жовтня 2018
Ключик, -ка, м. Ум. отъ ключ. 1) См. Ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЛЮ́ЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до ключ 1 1—3. — А це на тобі золотого ключика од палати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 301); Крайнєє з невеликим ключиком у руках працював біля літака (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 128); Гостру розмову запили чаркою, запили і другою, і знову ж треба обережно підбирати ключика до чужої душі, щоб тихцем відчинити її (Михайло Стельмах, I, 1962, 299). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 193.
Ілюстрації
|
|
|
|
