Відмінності між версіями «Побалакати»

Версія за 13:52, 15 жовтня 2018

Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та глядигарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПОБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Переговорити, порозумітися з ким-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 50); В неї була думка побалакати за Ломицького з ким-небудь (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 15); — А де ти досі вештався? — запитала Килина, здивована, що оце тільки побачила його. — А йди-но сюди, побалакаємо... (Євген Гуцало, Передчуття.., 1971, 121).

2. Балакати (у 1 знач.) якийсь час. Побалакали вони в той день за землю за обідом (Панас Мирний, I, 1949, 240); — Ночуйте та будьте гостями. Сяду я коло вас, та побалакаю з вами (Василь Стефаник, I, 1949, 187); З начальством Хома тримався гідно і був мастак побалакати (Олесь Гончар, III, 1959, 203); — Ну що ж,.. побалакали трохи — пора додому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 214).

♦ Побалакай мені — те саме, що Поговори мені (див. поговорити). Микола навіть обізвав одного [поліцейського] оселедцем. Товариші аж голови втягли в плечі, але поліцай тільки крикнув: — Побалакай мені! (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 16).

3. неперех. З'ясувати що-небудь у розмові з кимсь; переговорити. Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 224); Окрилений дядьковим листом, Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою (Андрій Головко, II, 1957, 474); // перен. Повестися з ким-небудь якимсь чином. — В Німеччині революція! Тепер ми з окупантами поговоримо інакше (Олександр Довженко, I, 1958, 140).

4. перех. і неперех. Говорити якийсь час. Таткові заграла [Юзя] мазура.., з мамою поговорила по-французьки (Леся Українка, III, 1952, 659); Вуйко Дорко поговорив іще кілька хвиль то з ріднею, то зі знайомими і пішов із панною Манею (Осип Маковей, Вибр., 1954, 17); Вони з Тесленком поговорили ще трохи про бойову операцію, покурили, і Артем звівся на ноги (Андрій Головко, II, 1957, 539); Всі четверо відійшли набік, щось поговорили між собою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 346); Федора була.. мовчазна. Зате чоловік її любив поговорити (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 451).

Український тлумачний словник

побалакати -аю, -аєш, док., розм. 1) Переговорити, порозумітися з ким-небудь. 2) Балакати (у 1 знач.) якийсь час.

E-slovnik Тлумачний словник української мови

Побалакати аю, -аєш, недок.

1) неперех., про кого-що і без додатка. Те саме, що розмовляти. || перех. Говорити, казати. 2) неперех., розм. Володіти мовою. балакати

Ілюстрації

]

Медіа

Див. також