Відмінності між версіями «Шиналь»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 09:39, 28 вересня 2018
Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.
Зміст
Словник української мови в 11 томах
ГВІЗДО́К, дка, ч. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).
Словник Білодіда
гвіздо́к = цвях — загострений металевий (рідше дерев’яний) стрижень для кріплення (звичайно з шапинкою на тупому кінці); символ страстей Господніх, оскільки, розпинаючи Христа, забивали в руки і ноги цвяхи; про кількість цвяхів для розп’яття були різні думки — три чи чотири; у деяких народних оповіданнях фігурує два (їх замовляли циганові), чотири (циган стільки саме зробив, а хотів ще й п’ятого); за це Христос прокляв його, тому цигани відтоді й кочують по світу; за іншим оповіданням, цвяхи (чотири) було замовлено ковалеві, а він вкинув одного у воду чи сховав під язик; за це ковальська справа є благословенною; приповідка: «Цвяхи красти, то не гріх».
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с.
2.2 плрподлрдподрпжож
3.пароопззорпзщро
