Шиналь

Шиналь, -ля, м. Гвоздь для прибиваній шины, къ колесу.

Словник української мови: в 11 томах

ГВОЗДЬ, я, чол., рідко.

1. Те саме, що цвях. Він [цар] велів зробити чотири дерев'яні скриньки: дві окувати золотом.. і потім забити їх золотими гвоздями (Іван Франко, IV, 1950, 138); * Образно. — Але мій Сава, скажу тобі, гвоздь. Бери молоток і бий — не зігнеться (Олесь Донченко, I, 1956, 378); * У порівняннях. Зосталось таке в його переконання що кожнісінька Іжінка і дівчина] вдив ллється у сім аж дзеркальців, — і зосталося те переконання немов гвоздем вбите (Марко Вовчок, I, 1955, 353).

2. перен., розм. Найголовніше, суть. Ми повинні вводити в установи членами невеликих колегій, помічниками окремих завідуючих або комісарами достатнє число практично досвідчених і безумовно відданих робітників і селян. В цьому гвоздь! (Ленін, 30, 1951, 221).

ГВІЗДО́К, дка, чол. Зменш. до гвоздь 1. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Гулак-Артемовський. Байки.., 1958, 156); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 678); * У порівняннях. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).

ЦВЯХ, а, чол. Металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85); * Образно. [Кассандра:] Її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301); * У порівняннях. Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311).

Ілюстрації

Медіа

В тег EmbedVideo введен неверный id "be/r-qOgm1sLP0" видео для сервиса "youtube".

Див. також

• [1]
• [2]
• [3]

Джерела та література

Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с.