Відмінності між версіями «Набалакати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Набалакати, -ся. '''См. '''Набалакувати, -ся. ''' Категорія:На»)
Рядок 1: Рядок 1:
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
+
'''Набалакати, -ся. '''См. '''Набалакувати, -ся. '''
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
+
[[Категорія:На]]
 
+
==Академічний словник української мови==
+
'''НАБАЛА́КУВАТИ''' ,ую, уєш, недок., НАБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
+
1. перех. і неперех. Багато говорити (перев. зайвого, непотрібного, неправдоподібного). Щоб не набалакав Вадик у запалі зайвого, Друзь перебив його (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 200).
+
♦ Набалакати сім мішків (кіп) гречаної вовни — те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Тільки що сів за писання, прибіг Кравченко й накричав мені повну хату і набалакав сім мішків гречаної вовни (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 169); Набалакати, що на вербі груші ростуть — те саме, що Наговорити, що на вербі груші ростуть (див. груша). Він набалакає, що на вербі груші ростуть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183).
+
2. неперех., на кого—що. Говорити неправду про кого-, що-небудь. — Не набалакуйте на себе, Левку Івановичу, — всміхнулася Ліна (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 2==71).
+
 
+
==Ілюстрації==
+
<gallery>
+
Файл:Balakatu 1.png|Опис1
+
Файл:Mova 132.png|Опис2
+
</gallery>
+
 
+
==Медіа==
+
{{#ev:youtube|5s0MwmxOFAI}}.
+

Версія за 20:54, 25 листопада 2017

Набалакати, -ся. См. Набалакувати, -ся.