Відмінності між версіями «Служка»
(Створена сторінка: '''Служка, -ки, '''''ж. ''Ум. '''отъ, слуга. '''Драг. 52. ''Служка на служку, а пану трясця. ''Ном. № 1311. ''...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Служка, -ки, '''''ж. ''Ум. '''отъ, слуга. '''Драг. 52. ''Служка на служку, а пану трясця. ''Ном. № 1311. ''Ой служки кажуть: наш то пан где. ''АД. І. 6. | '''Служка, -ки, '''''ж. ''Ум. '''отъ, слуга. '''Драг. 52. ''Служка на служку, а пану трясця. ''Ном. № 1311. ''Ой служки кажуть: наш то пан где. ''АД. І. 6. | ||
[[Категорія:Сл]] | [[Категорія:Сл]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СЛУ́ЖКА, и. | ||
+ | |||
+ | 1. жін. і чол., заст. Слуга (у 1, 2 знач.), [Мартин (один):] Треба десь такого служку достать, щоб при горницях був, бо Омелько старий для прислуги (Карпенко-Карий, I, 1960, 350); Знайома уже молодиця-служка увійшла, розставила стіл серед хати; накрила, настановила тарілок і знову вийшла (Панас Мирний, I, 1954, 333); Євген оглянувся: на порозі стояли дві молоді служки (Михайло Стельмах, I, 1962, 349); Опанас Грінчук, нащадок нужденних ріпників, розповів мені, що він служив колись служкою в одній кав'ярні у Львові (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 163); Ранком ми лагодились іти до староства, коли служка готелю повідомила нас, що в коридорі чекає на паню [пані] швачка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 98); Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка ..вийшла з-під пера Тобілевича (Максим Рильський, III, 1956, 276); За католицькою церквою тягнуться й інші чорносутанні служки імперіалізму, в тому числі уніатські банкрути (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 9). | ||
+ | |||
+ | 2. тільки ч. Слуга в монастирі або в архієрея. — Я роду козачого, — усе .. йому розказав. Він [його преосвященство] слухав, поглядав на мене, поглядав на свого служку (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); Монастирські служки, схожі на чорне гайвороння, чистили й розмітали від снігу доріжки (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 445); Після виходу з в'язниці він покаявся і пішов служкою в Лавру (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 12); * У порівняннях. Обніс [Черевань] усіх; не минув і Василя Невольника, хоч той стояв собі оддалік, мов у монастирі служка перед ігуменом (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 62). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 380. | ||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/55063-sluzhka.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6. | ||
+ | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%B0 Всесвітній словник української мови]=== | ||
+ | Служка - іменник жіночого або чоловічого роду, істота | ||
+ | (слуга) [арх.] | ||
+ | ==== Список відмінків==== | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Відмінок !! однина !! множина | ||
+ | |- | ||
+ | | називний || слу́жка || слу́жки | ||
+ | |- | ||
+ | | родовий || слу́жки || слу́жок | ||
+ | |- | ||
+ | | давальний || слу́жці || слу́жкам | ||
+ | |- | ||
+ | | знахідний || слу́жку || слу́жок | ||
+ | |- | ||
+ | | орудний || слу́жкою || слу́жками | ||
+ | |- | ||
+ | | місцевий || на/у слу́жці|| на/у слу́жках | ||
+ | |- | ||
+ | | кличний || слу́жко || слу́жки | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==== Словник синонімів ==== | ||
+ | СЛУ́ЖКА (слуга в монастирі або при особі вищого духовного сану), КЕЛІ́ЙНИК. | ||
+ | СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКАрозм., СЛУ́ЖКАзаст.,ПРИСЛУ́ГАзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ДІ́ВКАзаст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯіст.,ПОСЛУГА́ЧКАдіал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | служка | ||
+ | слу́жка 1 | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | слуга в монастирі або в архієрея | ||
+ | слу́жка 2 | ||
+ | іменник жіночого або чоловічого роду, істота | ||
+ | слуга | ||
+ | арх. | ||
+ | Орфографічний словник української мови. 2005. | ||
+ | |||
+ | Синоніми: | ||
+ | офіціант, прислужник, церковнослужитель | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Служка.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Служка1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Служка2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Служка3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| rNcfWOdEb3A}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B0 Слуга]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F Служниця]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0 Служба]==== | ||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | ===[адрес посилання ]==== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 13:28, 25 листопада 2017
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛУ́ЖКА, и.
1. жін. і чол., заст. Слуга (у 1, 2 знач.), [Мартин (один):] Треба десь такого служку достать, щоб при горницях був, бо Омелько старий для прислуги (Карпенко-Карий, I, 1960, 350); Знайома уже молодиця-служка увійшла, розставила стіл серед хати; накрила, настановила тарілок і знову вийшла (Панас Мирний, I, 1954, 333); Євген оглянувся: на порозі стояли дві молоді служки (Михайло Стельмах, I, 1962, 349); Опанас Грінчук, нащадок нужденних ріпників, розповів мені, що він служив колись служкою в одній кав'ярні у Львові (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 163); Ранком ми лагодились іти до староства, коли служка готелю повідомила нас, що в коридорі чекає на паню [пані] швачка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 98); Пишна галерея прихильників і служок грошового мішка ..вийшла з-під пера Тобілевича (Максим Рильський, III, 1956, 276); За католицькою церквою тягнуться й інші чорносутанні служки імперіалізму, в тому числі уніатські банкрути (Юрій Мельничук, Обличчя.., 1960, 9).
2. тільки ч. Слуга в монастирі або в архієрея. — Я роду козачого, — усе .. йому розказав. Він [його преосвященство] слухав, поглядав на мене, поглядав на свого служку (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); Монастирські служки, схожі на чорне гайвороння, чистили й розмітали від снігу доріжки (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 445); Після виходу з в'язниці він покаявся і пішов служкою в Лавру (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 12); * У порівняннях. Обніс [Черевань] усіх; не минув і Василя Невольника, хоч той стояв собі оддалік, мов у монастирі служка перед ігуменом (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 380.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Служка, -ки, ж. Ум. отъ, слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан где. АД. І. 6.
Всесвітній словник української мови
Служка - іменник жіночого або чоловічого роду, істота (слуга) [арх.]
==== Список відмінків====
Відмінок | однина | множина |
---|---|---|
називний | слу́жка | слу́жки |
родовий | слу́жки | слу́жок |
давальний | слу́жці | слу́жкам |
знахідний | слу́жку | слу́жок |
орудний | слу́жкою | слу́жками |
місцевий | на/у слу́жці | на/у слу́жках |
кличний | слу́жко | слу́жки |
Словник синонімів
СЛУ́ЖКА (слуга в монастирі або при особі вищого духовного сану), КЕЛІ́ЙНИК.
СЛУЖНИ́ЦЯ (у феодальному та буржуазному суспільстві - жінка, яка прислуговує в домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), СЛУЖЕБКАрозм., СЛУ́ЖКАзаст.,ПРИСЛУ́ГАзаст.,ПОСЛУ́ГАзаст.,ДІ́ВКАзаст.,ЧЕЛЯ́ДНИЦЯіст.,ПОСЛУГА́ЧКАдіал.; ПОКОЇ́ВКА (служниця, яка виконує хатні роботи, крім готування їжі); НА́ЙМИЧКА (жінка, яка наймається на роботу до приватного власника). П’ять десятків служниць метушаться по царських покоях (М. Зеров); Він кидав їй на верх порожні мішки, або щось наказував різким скрипучим голосом, коротко і владно, як пан служебці (М. Коцюбинський); Увійшла низька, кирпата молодиця - служка;..поприбирала, повимітала і пішла (Панас Мирний); Неля знала, що послушниці.. виконують роботу прислуг (Ірина Вільде); - В мене покоївки-челядниці розпочали ткати здоровий килим (І. Нечуй-Левицький); Ігуменя довідалась, що Лукія була колись покоївкою у графині і взяла дівчину до себе (О. Донченко); - Я наймичка з Ланів, служу там у хазяїв, у Книшів (Марко Вовчок).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
служка
слу́жка 1 іменник чоловічого роду, істота слуга в монастирі або в архієрея слу́жка 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота слуга арх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Синоніми: офіціант, прислужник, церковнослужитель