Служба
Служба, -би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2) — божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. Службонька, службочка.
Слу́жба:
1. Дія за знач. служити. // Обов'язок, визначений посадою.
Стояти на службі кому, чому — бути корисним для кого-, чого-небудь. 2. Праця, заняття як засіб існування. // Місце, де хто-небудь працює, служить. // застаріле слово. Озброєні люди, що служать у кого-небудь.
3. Перебування в армії, відбування військового обов'язку. // Певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії.
Інтендантська служба. Санітарна служба. Збройні сили, армія будь-якої країни. Дійсна військова служба.
4. Галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи.
Аудиторська служба — організація, яка здійснює на договірних засадах позавідомчий незалежний контроль встановленого порядку проведення фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку та звітності господарських організацій. Маркетингова служба — спеціальний підрозділ підприємства, який діє на основі принципів і методів маркетингу. Метрологічна служба — мережа організацій, окрема організація або окремий підрозділ, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань в закріпленій сфері діяльності. Служба погоди — система забезпечення народного господарства і населення даними про фактичний стан погоди, а також складання прогнозів погоди. Служба часу: а) сукупність робіт по визначенню й зберіганню часу та передачі й прийому по радіо сигналів точного часу; б) об'єднання астрономічних установ, що проводять відповідну роботу.
5. Служби — надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі.
6. збірне значення, заст. Слуги, прислуга.
7. Служба (релігійний обряд) — виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння.
8. розм., заст. Військовослужбовець, солдат (переважно у звертанні).
Відслужити службу: а) відбути строк військової служби; б) стати непридатним внаслідок тривалого користування; вийти з ладу. Нести службу — виконувати певну роботу, обов'язки, доручення тощо. Службу служити: а) робити що-небудь корисне, потрібне, необхідне комусь, чомусь; б) мати певне значення, виконувати свою роль, своє призначення. Службу услужити — зробити якусь послугу.
Ілюстрація
Церковна служба
Військова служба
