Відмінності між версіями «В’ялий»
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:vya.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:v.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:val.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 11:58, 20 листопада 2017
В’ялий, -а, -е. Вялый, увядшій. Лежить моя женишина, як тая квітка в’яла. Мет. 98. Викорениться, як в’яла риба. Ном. № 5354.
Сучасні словники
В'Я́ЛИЙ, а, е.
1. Який перестав бути свіжим, соковитим; зів'ялий (про рослини). Запахла осінь в'ялим тютюном (Максим Рильський, I, 1956, 63); Згадай же ти кохання наше, останній запах в'ялих трав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 38); // Позбавлений свіжості, пружності; зморшкуватий (про шкіру на обличчі тощо). Її в'яле обличчя стягнулось, погляд твердий, і в кожній закрутці срібного волосся — рішучість (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 250); Ця поза невигідно випинає її [княгині] незрілі форми і на гармошку збирає в'ялу шкіру на шиї (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 176).
2. перен. Те саме, що млявий. Другий же брат Пандаром звався, І вищий од верстви здавався, Та в'ялий, мов верблюд, тинявсь (Іван Котляревський, I, 1952, 238); Другого дня скрізь було тихо. Люди ходили в'ялі, спорожнені наче, ліниві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 93); В'ялою ходою простував подвір'ям (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 27).
3. рідко. Те саме, що в'ялений. Аж ось — і сама приїхала.. Піщани тільки забачили свою «молоду» ззаду — високу, суху, як в'ялу тараню (Панас Мирний, II, 1954, 96).
Ілюстрації
Іноземні словники
wither \ ˈwi-t͟hər \
- to become dry and sapless; especially :to shrivel from or as if from loss of bodily moisture
- to lose vitality, force, or freshness public support for the bill is withering
slack \ ˈslak \
- :not using due diligence, care, or dispatch :negligent
- a :characterized by slowness, sluggishness, or lack of energy a slack pace
- :moderate in some quality; especially :moderately warm a slack oven
- :blowing or flowing at low speed the tide was slack
- a :not tight or taut a slack rope
- :lacking in usual or normal firmness and steadiness :weak slack muscles slack supervision
- :wanting in activity :dull a slack market
- :lacking in completeness, finish, or perfection a very slack piece of work
Див.також
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}