Відмінності між версіями «Товкач»

Версія за 21:01, 17 листопада 2017

Товкач, -ча, м. ТОВКА́Ч, а, чол.

Сучасні онлайн словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.

2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.

Всесвітній словник української мови

ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)

Словник лемківскої говірки

товкач(-кача), ч. Пр. Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.

Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.

Вікіпедія

Товка́ч (зменшена форма товкачик), також товка́чка, діал. ти́жбір, ступи́р — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкачі

Товкач — робочий орган старовинних дробильних машин (товчільного ящика)

Дивись також

Товкач — вокально-хореографічна композиція, постановка В. Смирнова, обробка для хору О. О. Стадника

Медіа

Цікаві факти

Походження фамілії

Товкач. На калинковичской земле фамилия известна с 16 века (помещик Степан Товкач (годы жизни неизвестны) , в 90-е годы 16 века владел частью д. Кощичи)

Исследуемая фамилия образована от прозвища предка Товкач. В украинском языке слово «товкач» означает «пест», то есть толстый стержень, которым толкут, растирают что-либо в ступке. Товкачами называли и мастеров, занятых толчением проса, мака, зерна. Для этой работы требовалась терпеливость, выносливость и физическая сила.

В переносном значении слово «товкач» в украинском языке употребляется в значении «непонятливый, глупый». В таком случае именование Товкач, без сомнений, можно отнести к именам-оберегам. Охранительные имена были широко распространены на всей территории Древней Руси: например, Злоба, Голик, Некрас, Дурыня и тому подобные. Считалось, что нет лучшей защиты для ребенка от какой-либо беды, чем имя-талисман, оберегающее его. Поэтому, называя ребенка Товкачем, родители верили, что все негативные свойства уже взяло на себя его имя, а наследник вырастет умным и предприимчивым.

Следовательно, основатель рода Товкачевских мог быть рабочим, занимающимся толчением чего-либо, или мастером по изготовлению пестов, либо же человеком, который с трудом усваивал новую информацию.

Невід'ємні атрибути

Сьогодні товкач і ступка - невід'ємні атрибути приготування справжнього класичного песто, назва якого походить від італійського дієслова pestare, тобто «змішувати». Однак в середні століття цей винахід, а особливо сам процес перемішування чогось в ступці, шанувалися демонічними, і священики Генуї піддавали анафемі всіх дівчат, які брали в руки пестелло.

Відомі особистості

ТовкачІрина Євгеніївна - старший викладач, кандидат психологічних наук

к.псих.наук, старший викладач кафедри дошкільної освіти

Товкач Сергій Сергійович - Кандидат технічних наук, доцент кафедри У 2011 році закінчив з відзнакою Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького за спеціальністю «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва». Після закінчення університету працював на посаді інженера-електроніка у ДП АСЗ №2 АТ «АК Богдан Моторс». З 2011 по 2014 рік навчався в аспірантурі Національного авіаційного університету. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. В НАУ працює з 2012 року. На посаді доцента кафедри "Автоматизації та енергоменеджменту" працює з 2015 року. Виконує обов'язки вченого секретаря.

Товкач Юрій Васильович - lоцент кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, кандидат медичних наук. Закінчив з відзнакою Прилуцьке медичне училище (1997), з відзнакою Буковинську державну медичну академію (2003). Працював завідуючим фельдшерсько-акушерського пункту с. Тополине Полтавської області (1997). З 2003 року працює на кафедрі анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії (лаборант 2003, асистент 2004, старший викладач 2010, доцент 2011). У 2009 році захистив кандидатську дисертацю на тему "Анатомічні особливості стравохідно-шлункового переходу в ранньому періоді онтогенезу людини". 24 жовтня 2013 року рішенням Вченої ради університету присвоєно звання - доцент. Автор 70 наукових праць, з них 14 статей, 2 навчальний посібник, 1 монографія. Є матеріально-відповідальною особою кафедри.