Товкач
Товкач, -ча, м. ТОВКА́Ч, а, чол.
Сучасні онлайн словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.
2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.
Всесвітній словник української мови
ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)
Словник лемківскої говірки
товкач(-кача), ч. Пр. Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.
Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.
Вікіпедія
Товка́ч (зменшена форма товкачик), також товка́чка, діал. ти́жбір, ступи́р — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкачі
Товкач — робочий орган старовинних дробильних машин (товчільного ящика)
Дивись також
Товкач — вокально-хореографічна композиція, постановка В. Смирнова, обробка для хору О. О. Стадника
Медіа
Цікаві факти
Походження фамілії
Товкач. На калинковичской земле фамилия известна с 16 века (помещик Степан Товкач (годы жизни неизвестны) , в 90-е годы 16 века владел частью д. Кощичи)
Исследуемая фамилия образована от прозвища предка Товкач. В украинском языке слово «товкач» означает «пест», то есть толстый стержень, которым толкут, растирают что-либо в ступке. Товкачами называли и мастеров, занятых толчением проса, мака, зерна. Для этой работы требовалась терпеливость, выносливость и физическая сила.
В переносном значении слово «товкач» в украинском языке употребляется в значении «непонятливый, глупый». В таком случае именование Товкач, без сомнений, можно отнести к именам-оберегам. Охранительные имена были широко распространены на всей территории Древней Руси: например, Злоба, Голик, Некрас, Дурыня и тому подобные. Считалось, что нет лучшей защиты для ребенка от какой-либо беды, чем имя-талисман, оберегающее его. Поэтому, называя ребенка Товкачем, родители верили, что все негативные свойства уже взяло на себя его имя, а наследник вырастет умным и предприимчивым.
Следовательно, основатель рода Товкачевских мог быть рабочим, занимающимся толчением чего-либо, или мастером по изготовлению пестов, либо же человеком, который с трудом усваивал новую информацию.
Невід'ємні атрибути
Сьогодні товкач і ступка - невід'ємні атрибути приготування справжнього класичного песто, назва якого походить від італійського дієслова pestare, тобто «змішувати». Однак в середні століття цей винахід, а особливо сам процес перемішування чогось в ступці, шанувалися демонічними, і священики Генуї піддавали анафемі всіх дівчат, які брали в руки пестелло.
Відомі особистості
ТовкачІрина Євгеніївна - старший викладач, кандидат психологічних наук http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D1%87_%D0%86%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0
Один з авторів Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», методичних рекомендацій до неї; навчально-методичного посібника «Ігрова діяльність у дошкільній освіті п’ятирічних дітей»(педагогічний супровід до програми «Дитина»). Автор понад 50 друкованих праць наукового та методичного характеру, становлення особистості майбутнього педагога. Автор навчально-методичного посібника «Хочу бути мамою, хочу бути татом» для працівників дошкільних навчальних закладів, батьків, студентів спеціальності «Дошкільна освіта» вищих навчальних закладів; навчально-методичного комплекту навчальної літератури «Віконечко у світ грамоти» з двох частин: Ч. І. Слово. Речення. Звуки: методичний посібник, навчальний посібник; Ч. ІІ. Звуки. Букви. Читання: методичний посібник, навчальний посібник; у т.ч. з чотирьох з них - з листом МОН України про схвалення для використання в дошкільних навчальних закладах (від 05.03.2014 р. № 14.1/ 12-Г-322).
Товкач Сергій Сергійович - Кандидат технічних наук, доцент кафедри У 2011 році закінчив з відзнакою Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького за спеціальністю «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси та виробництва». Після закінчення університету працював на посаді інженера-електроніка у ДП АСЗ №2 АТ «АК Богдан Моторс». З 2011 по 2014 рік навчався в аспірантурі Національного авіаційного університету. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. В НАУ працює з 2012 року. На посаді доцента кафедри "Автоматизації та енергоменеджменту" працює з 2015 року. Виконує обов'язки вченого секретаря.
Товкач Юрій Васильович - доцент кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, кандидат медичних наук. Закінчив з відзнакою Прилуцьке медичне училище (1997), з відзнакою Буковинську державну медичну академію (2003). Працював завідуючим фельдшерсько-акушерського пункту с. Тополине Полтавської області (1997). З 2003 року працює на кафедрі анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії (лаборант 2003, асистент 2004, старший викладач 2010, доцент 2011). У 2009 році захистив кандидатську дисертацю на тему "Анатомічні особливості стравохідно-шлункового переходу в ранньому періоді онтогенезу людини". 24 жовтня 2013 року рішенням Вченої ради університету присвоєно звання - доцент. Автор 70 наукових праць, з них 14 статей, 2 навчальний посібник, 1 монографія. Є матеріально-відповідальною особою кафедри.
