Відмінності між версіями «Товкач»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол.»)
м
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол.
 
'''Товкач, -ча, '''''м. ''ТОВКА́Ч, а, чол.
 +
 +
==Сучасні онлайн словники==
 +
==== Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
 +
1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.
 +
 +
2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.
 +
 +
==== Всесвітній словник української мови ====
 +
ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)
 +
 +
====Словник лемківскої говірки====
 +
товкач(-кача), ч. Пр.
 +
Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.
 +
 +
====Етимологічний словник  М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.====
 +
товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.
 +
 +
====Вікіпедія====
 +
Товка́ч (зменшена форма товкачик)[1][2], також товка́чка[3], діал. ти́жбір[4], ступи́р[5] — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкач
 +
 +
 +
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 19:07, 17 листопада 2017

Товкач, -ча, м. ТОВКА́Ч, а, чол.

Сучасні онлайн словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь.

2. перен., розм. Нерозумна людина; дурень.

Всесвітній словник української мови

ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось)

Словник лемківскої говірки

товкач(-кача), ч. Пр. Дерев'яний стріжень з потощеним кінцем, що служить для роздавлювання запареної картоплі для худоби, для товчення різних с.\/г. продуктів.

Етимологічний словник М.: Прогрес. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

товка́ч "білий черв'як, що живе під корою дерев", олонецк. (Кулик.). Из фин. toukka, род. п. toukan "черв'як, личинка, гусінь", эст. tõuk, род. п. tõugа "червь"; см. Калима 225.

Вікіпедія

Товка́ч (зменшена форма товкачик)[1][2], також товка́чка[3], діал. ти́жбір[4], ступи́р[5] — товстий дерев'яний стрижень, ударами, натискуванням якого ущільнюють яку-небудь масу або подрібнюють, розтирають що-небудь. Зазвичай використовується разом зі ступою. Виготовляється зазвичай із дерева, невеличкі товкачики із порцеляни. Існували також кам'яні товкач