Відмінності між версіями «Дебрь»
(Створена сторінка: '''Дебрь, -рі, '''''ж. ''Дебрь. ''І дебрьпустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. ''Ше...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Дебрь, -рі, '''''ж. ''Дебрь. ''І дебрьпустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. ''Шевч. | '''Дебрь, -рі, '''''ж. ''Дебрь. ''І дебрьпустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. ''Шевч. | ||
[[Категорія:Де]] | [[Категорія:Де]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.uaСловник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ДЕ́БРІ, ів, мн. Зарослі густим непрохідним лісом, чагарником і т. ін. місця. Як він любить оцю річку, зелені довкола луки, несходимі дебрі карпатських лісів, гори! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 41); | ||
| + | // Глуха, малоприступна, дика місцевість. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! (Тарас Шевченко, I, 1951, 395); * Образно. [Жінка:] Приїхали [до Канади], ні слова не розуміли.. Пішли є ці дебрі, далеко від людей (Мирослав Ірчан, II, 1958, 170). | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnykУКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ДЕ́БРІ, ів, мн. Зарослі густим непрохідним лісом, чагарником і т. ін. місця. Як він любить оцю річку, зелені довкола луки, несходимі дебрі карпатських лісів, гори! (Кол., Терен.., 1959, 41); // Глуха, малоприступна, дика місцевість. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! (Шевч., І, 1951, 395); * Образно. [Жінка:] Приїхали [до Канади], ні слова не розуміли.. Пішли в ці дебрі, далеко від людей (Ірчан, II, 1958, 170). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | де́брі – множинний іменник | ||
| + | |||
| + | ________________________________________ | ||
| + | відмінок однина множина | ||
| + | називний де́брі | ||
| + | родовий де́брів | ||
| + | давальний де́брям | ||
| + | знахідний де́брі | ||
| + | орудний де́брями | ||
| + | місцевий на/у де́брях | ||
| + | кличний де́брі* | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | [[Зображення: дебрі 1.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення: дебрі 2 .jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення: дебрі 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C]=== | ||
| + | ===[ http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%94%D0%B5%D0%B1%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F]=== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 23:44, 30 листопада 2016
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрьпустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.
Сучасні словники
української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕ́БРІ, ів, мн. Зарослі густим непрохідним лісом, чагарником і т. ін. місця. Як він любить оцю річку, зелені довкола луки, несходимі дебрі карпатських лісів, гори! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 41); // Глуха, малоприступна, дика місцевість. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! (Тарас Шевченко, I, 1951, 395); * Образно. [Жінка:] Приїхали [до Канади], ні слова не розуміли.. Пішли є ці дебрі, далеко від людей (Мирослав Ірчан, II, 1958, 170).
[1]
ДЕ́БРІ, ів, мн. Зарослі густим непрохідним лісом, чагарником і т. ін. місця. Як він любить оцю річку, зелені довкола луки, несходимі дебрі карпатських лісів, гори! (Кол., Терен.., 1959, 41); // Глуха, малоприступна, дика місцевість. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! (Шевч., І, 1951, 395); * Образно. [Жінка:] Приїхали [до Канади], ні слова не розуміли.. Пішли в ці дебрі, далеко від людей (Ірчан, II, 1958, 170).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч
«Словники України on-line»
де́брі – множинний іменник
________________________________________ відмінок однина множина називний де́брі родовий де́брів давальний де́брям знахідний де́брі орудний де́брями місцевий на/у де́брях кличний де́брі*
Іноземні словники
Ілюстрації
