Відмінності між версіями «Ледач»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
1. '''''ЛЕ́ДАЧ''''', і, жін. Ледачі люди; ледарі. — ''Перекажи йому, що нам треба доброго собачника... Розумієш? Собачника, що підганяв би оту ледач працювати'' (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 151); | 1. '''''ЛЕ́ДАЧ''''', і, жін. Ледачі люди; ледарі. — ''Перекажи йому, що нам треба доброго собачника... Розумієш? Собачника, що підганяв би оту ледач працювати'' (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 151); | ||
// Уживається як лайливе слово. — ''То ти покрав, сучий сину?.. — Признавайся! Признавайся, чортова ледач, бодай ти загинув!'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442). | // Уживається як лайливе слово. — ''То ти покрав, сучий сину?.. — Признавайся! Признавайся, чортова ледач, бодай ти загинув!'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442). | ||
− | |||
− | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
<gallery> | <gallery> |
Поточна версія на 22:58, 19 жовтня 2016
Ле́дач, -чі, ж. 1) Дрянь, плохая вещь. Вх. Лем. 431. Се вино велика ледач. 2) = Ледащо. Він до краю розлайдачився; сказано, у ледач записався. Подольск. г.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Ле́дач, -чі, ж.
1. ЛЕ́ДАЧ, і, жін. Ледачі люди; ледарі. — Перекажи йому, що нам треба доброго собачника... Розумієш? Собачника, що підганяв би оту ледач працювати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 151); // Уживається як лайливе слово. — То ти покрав, сучий сину?.. — Признавайся! Признавайся, чортова ледач, бодай ти загинув! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442).