Відмінності між версіями «Великомученик»
(Створена сторінка: '''Великомученик, -ка, '''''м. ''Великомученикъ. ''Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Великомученик, -ка, '''''м. ''Великомученикъ. ''Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? ''Шевч. 561. | '''Великомученик, -ка, '''''м. ''Великомученикъ. ''Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? ''Шевч. 561. | ||
| + | [[Файл:Великомученик.jpg|міні|праворуч|Великомученик Пантелеймон]] | ||
| + | |||
| + | Великомученик (грец. μεγαλόμαρτυρ, лат. magnus martyr) — святий, що зазнав особливо тяжкі, жорстокі і тривалі муки за християнську віру, і проявив при цьому надзвичайну твердість у вірі; шанується особливо урочистими службами. | ||
| + | |||
| + | Оскільки прийнятий нині поділ святих на лики остаточно оформилося лише в VII–VIII ст., то в давнину Великомученики тоді могли іменуватися маловідомими зараз святими, напр. антіохійська вмч. Дросіда, в честь якої свт. Іоанн Златоуст написав похвальне слово (грец. εἰς τὴν ἁγίαν μεγαλομάρτυρα Δροσίδα). | ||
| + | |||
| + | Віра і терпіння Великомученика, а також чудеса, що відбувалися під час його катувань, звернули думку язичників до віри в Христа — в цьому можна бачити загальцерковний сенс його страждань. Особливе місце Великомученика у лику мучеників ґрунтується на потребі вказати на всеперемагаючу силу Божу, що явила себе в людській немочі. | ||
[[Категорія:Ве]] | [[Категорія:Ве]] | ||
Поточна версія на 20:00, 18 жовтня 2016
Великомученик, -ка, м. Великомученикъ. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? Шевч. 561.
Великомученик (грец. μεγαλόμαρτυρ, лат. magnus martyr) — святий, що зазнав особливо тяжкі, жорстокі і тривалі муки за християнську віру, і проявив при цьому надзвичайну твердість у вірі; шанується особливо урочистими службами.
Оскільки прийнятий нині поділ святих на лики остаточно оформилося лише в VII–VIII ст., то в давнину Великомученики тоді могли іменуватися маловідомими зараз святими, напр. антіохійська вмч. Дросіда, в честь якої свт. Іоанн Златоуст написав похвальне слово (грец. εἰς τὴν ἁγίαν μεγαλομάρτυρα Δροσίδα).
Віра і терпіння Великомученика, а також чудеса, що відбувалися під час його катувань, звернули думку язичників до віри в Христа — в цьому можна бачити загальцерковний сенс його страждань. Особливе місце Великомученика у лику мучеників ґрунтується на потребі вказати на всеперемагаючу силу Божу, що явила себе в людській немочі.
