Відмінності між версіями «Орешт»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ор]]
 
[[Категорія:Ор]]
  
Арешт — це кримінальне покарання, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців (від півмісяця до півтора місяця для неповнолітніх). Не застосовується до осіб віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 7 років. Арешт є лише основним покаранням.
+
1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину (Василь Еллан, I, 1958, 198); Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 15).
  
==Порядок виконання==
+
2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 241).
Особи, засуджені до арешту, відбувають це покарання в арештних домах за місцем засудження. Військовослужбовці відбувають його на гауптвахті. Весь строк покарання засуджений перебуває в одному арештному домі, крім виняткових випадків (хвороба, забезпечення безпеки тощо).
+
  
Засуджені тримаються в умовах ізоляції від суспільства з роздільним триманням чоловіків, жінок, неповнолітніх і засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі. На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, їм забороняються побачення з будь-якими особами, крім адвокатів та інших фахівців у галузі права, та одержання передач, крім передач, які містять предмети одягу. За виняткових обставин їм може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами. Засуджені мають право витрачати на місяць гроші в сумі до 70% мінімального розміру заробітної плати. Їм надається щоденна прогулянка до однієї години, а неповнолітнім — до двох годин.
+
3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця. Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів (Іван Франко, XI, 1952, 120).
 
+
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 58.
Станом на 1 лютого 2014 року 676 осіб відбувають покарання у виді арешту.
+
 
+
==Залучення до праці та забезпечення засуджених==
+
До праці засуджені до арешту не залучаються. Передбачається лише можливість залучення їх до робіт з благоустрою арештних домів та поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольчими товарами без оплати праці в порядку черговості та не більше двох годин на день.
+
 
+
Матеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених до арешту здійсюється органами виконання покарань відповідно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
+
 
+
==Заходи заохочення та стягнення==
+
* За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися такі заходи заохочення, як подяка та дострокове зняття раніше накладеного стягнення.
+
* За порушення порядку відбування покарання в арештному домі до осіб, засуджених до арешту, можуть бути застосовані такі заходи стягнення, як догана або поміщення в карцер на строк до десяти діб.
+
* Порядок застосування цих заходів регулюється КВК України і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується за постановою начальника арештного дому.
+
 
+
==Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями==
+
Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті, куди вони направляються в десятиденний строк після одержання розпорядження суду про виконання вироку. На гауптвахті тримаються роздільно засуджені військовослужбовці (надалі — з.в.) з числа офіцерського складу окремо від інших категорій; з.в., які мають звання прапорщиків, мічманів, сержантів і старшин окремо від військовослужбовців рядового складу; з.в., які проходять службу за призовом окремо від з.в., які проходять службу за контрактом.
+
 
+
Порядок та умови відбування арешту з.в. визначаються КВК України та нормативно-правовими актами Міністерства Оборони України. Під час відбування арешту з.в. не може отримати чергове військове звання, бути призначеним на вищу посаду, переведеним на нове місце служби, звільнений з військової служби (крім непригодності за станом здоров'я). Але з.в. під час відбування арешту виплачується оклад за поточне військове звання.
+
 
+
За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до з.в. можуть застосовуватися заохочення у виді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту в загальний строк військової служби повністю або частково. За порушення порядку відбування покарання до з.в. можуть застосовуватися такі заходи стягнення, як догана чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб. Правом застосування заходу заохочення у виді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується лише начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користуються начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних силах України і начальник гарнізону.
+
 
+
==Джерела==
+
* Кримінальний кодекс України, С.60
+
* Кримінально-виконавчий кодекс України, С. 50 — 55
+
* Арештний дім — глосарій правничих термінів
+
  
 
==Ілюстрація==
 
==Ілюстрація==

Поточна версія на 13:53, 17 жовтня 2016

Оре́шт, м. = Арешт 1.

1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину (Василь Еллан, I, 1958, 198); Батька ми бачили вдома ніби в гостях, між одним арештом та другим (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 15).

2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 241).

3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця. Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів (Іван Франко, XI, 1952, 120). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 58.

Ілюстрація