Відмінності між версіями «Стайня»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Стайня, -ні, '''''ж. ''1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. ''Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. ''Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. ''Повна стайня худобиці. ''Гол. II. 441. Ум. '''Стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. '''Чуб. V. 26. | '''Стайня, -ні, '''''ж. ''1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. ''Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. ''Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. ''Повна стайня худобиці. ''Гол. II. 441. Ум. '''Стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. '''Чуб. V. 26. | ||
[[Категорія:Сп]] | [[Категорія:Сп]] | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут людини]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
| − | [[Файл:110785034.jpg| | + | [[Файл:110785034.jpg|міні]] |
Ста́йня - приміщення для утримування домашньої худоби. Здебільшого в них утримують коней. | Ста́йня - приміщення для утримування домашньої худоби. Здебільшого в них утримують коней. | ||
| − | [[Файл:1427379.jpeg| | + | [[Файл:1427379.jpeg|міні]] |
Навчання їзді верхи | Навчання їзді верхи | ||
Культ коня існував у предків слов'ян і українців. Зокрема, вершниками були язичницький бог громовиці і блискавки Перун та християнський святий Юрій-Георгій. У легенді про Віщого Олега, кінь як священна істота міг принести і успіх, і смерть. Іноді він супроводжував свого господаря в потойбічний світ. В козацькій культурі особливе ставлення до коня оспівано в українському фольклорі. В багатьох козацьких піснях, думах, переказах кінь є братом та бойовим товаришем козака. | Культ коня існував у предків слов'ян і українців. Зокрема, вершниками були язичницький бог громовиці і блискавки Перун та християнський святий Юрій-Георгій. У легенді про Віщого Олега, кінь як священна істота міг принести і успіх, і смерть. Іноді він супроводжував свого господаря в потойбічний світ. В козацькій культурі особливе ставлення до коня оспівано в українському фольклорі. В багатьох козацьких піснях, думах, переказах кінь є братом та бойовим товаришем козака. | ||
Стайні на землях України | Стайні на землях України | ||
| − | [[Файл:Konyushnya-stroitelstvo-konyushni-foto-konyushni.jpg| | + | [[Файл:Konyushnya-stroitelstvo-konyushni-foto-konyushni.jpg|міні]] |
На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі - одринями, у Карпатах - кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати. На Півдні України їх приміщення були або земляні, або очеретяні. В середній смузі — майже всюди плетені з лози або хмизу, на півночі і в Карпатах — зрубні, каркасно-дильовані, складені з брусів. На Наддніпрянщині, як правило, хлів використовувався для худоби, а стайня для волів та коней. | На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі - одринями, у Карпатах - кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати. На Півдні України їх приміщення були або земляні, або очеретяні. В середній смузі — майже всюди плетені з лози або хмизу, на півночі і в Карпатах — зрубні, каркасно-дильовані, складені з брусів. На Наддніпрянщині, як правило, хлів використовувався для худоби, а стайня для волів та коней. | ||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
Відомі історичні стайні | Відомі історичні стайні | ||
| − | [[Файл:Sula image00006.jpg| | + | [[Файл:Sula image00006.jpg|міні]] |
Великі стайні в Шантійї, Франція. | Великі стайні в Шантійї, Франція. | ||
Серед найдавніших стаєн - стайні, відкриті археологами в місті Мегіддо (територія сучасного Ізраїлю), що належали царю Ахава і датовані 9 століттям до н. е. | Серед найдавніших стаєн - стайні, відкриті археологами в місті Мегіддо (територія сучасного Ізраїлю), що належали царю Ахава і датовані 9 століттям до н. е. | ||
Поточна версія на 17:21, 26 листопада 2015
Стайня, -ні, ж. 1) Конюшня. Рудч. Ск. І. 67. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63. 2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Гол. II. 441. Ум. Стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка. Чуб. V. 26.
Ста́йня - приміщення для утримування домашньої худоби. Здебільшого в них утримують коней.
Навчання їзді верхи Культ коня існував у предків слов'ян і українців. Зокрема, вершниками були язичницький бог громовиці і блискавки Перун та християнський святий Юрій-Георгій. У легенді про Віщого Олега, кінь як священна істота міг принести і успіх, і смерть. Іноді він супроводжував свого господаря в потойбічний світ. В козацькій культурі особливе ставлення до коня оспівано в українському фольклорі. В багатьох козацьких піснях, думах, переказах кінь є братом та бойовим товаришем козака.
Стайні на землях України
На Прикарпатті звалися стайнями, подекуди на Поліссі - одринями, у Карпатах - кошарами. Будували хліви з тих же матеріалів, що й хати. На Півдні України їх приміщення були або земляні, або очеретяні. В середній смузі — майже всюди плетені з лози або хмизу, на півночі і в Карпатах — зрубні, каркасно-дильовані, складені з брусів. На Наддніпрянщині, як правило, хлів використовувався для худоби, а стайня для волів та коней.
Відомі історичні стайні
Великі стайні в Шантійї, Франція. Серед найдавніших стаєн - стайні, відкриті археологами в місті Мегіддо (територія сучасного Ізраїлю), що належали царю Ахава і датовані 9 століттям до н. е. Великі стайні в Шантійї, Франція, на відстані 40 км від Парижа. Створені по замовленю принца Конде, котрий вважав, що сам перетвориться на коня. Стайні вибудували в стилі класицизм за проектом архітектора Буало в 1719-1740 роках. Стайні належать Інституту Франції та викристовуються і як музей кінного спорту, і як реальні стайні з живими конями. Стайні в Гайд-парку міста Лондон (Hyde Park Stables)на Роттен Роу, що стали історичним місцем британської столиці. Таврійський палац, Санкт-Петербург. Первісно належав князю Григорію Потьомкіну, але згодом був проданий в державну скарбницю. Ворожі стосунки між Катериною ІІ та її сином Павлом відбилися і на долі Таврійського палацу. По смерті Катерини ІІ син Павло, що став російським імператором попри її волю, помстився палацу тим, що передав його Кінногвардійському полку під нові стайні. Стайні в різних стилях[ред. • ред. код] Стайні будували з усіхвідомих будівельних матеріалів. Найпростіші робили з плетеного хмизу, або з хмізу, обмазаного глиною чи деревини. Пініше почали використовувати фахверк, цеглу, камінь, бетон і навіть сталь.
Стайня могла мати приміщеня на одну-дві тварини або на декілька десятків. Великі стайні з'являються в садибах аристократів чи вельможних осіб. Вони мали приміщення для коней, приміщення для фуражу та сіна і житла для конюхів. Володарі великих маєтків будували стайні в різних історичних стилях, дрібні господарі будували функціональні приміщення без дотримання якоїсь стилістики.
