Відмінності між версіями «Неволити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 269. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 09:47, 25 листопада 2015
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НЕВОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Примушувати робити що-небудь проти бажання, волі. — Вдову ніхто не сміє ні в чім неволити ані кривдити (Іван Франко, XVI, 1955, 83); Він іноді було зважиться запитати своєї жінки: — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Любов Яновська, I, 1959, 221).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 269.