Неволити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
НЕВОЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. Примушувати робити що-небудь проти бажання, волі. — Вдову ніхто не сміє ні в чім неволити ані кривдити (Іван Франко, XVI, 1955, 83); Він іноді було зважиться запитати своєї жінки: — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Любов Яновська, I, 1959, 221).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 269.
