Відмінності між версіями «Ружа»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Бойченко Ольга]] | ||
[[Файл:Kvitka 19 11 15 4.jpg|міні]] | [[Файл:Kvitka 19 11 15 4.jpg|міні]] | ||
[[Файл:Kvitka 19 11 15 3.jpg|міні]] | [[Файл:Kvitka 19 11 15 3.jpg|міні]] | ||
| Рядок 19: | Рядок 20: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
| − | |||
| − | |||
Версія за 16:09, 23 листопада 2015
subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/Бойченко Ольга
Ружа, -жі, ж. = 'Рожа. Чия роля не йорана , на ній ружа не зривана. Гол. І. 207. ру́жа —
1) народнопоетична назва троянди; символ дівочої краси, молодості, привабливості; уживається як порівняння. Рве дівчина і ружу, й незабудку, любисток молодий (Я. Щоголев); Ходім, брате, до Рахова: там дівки, як ружі (коломийка);
2) народнопоетична назва рожі (у 1 знач.); мальва. Чия рілля не орана, на ній ружа не зривана (Я. Головацький).
3)діал. Троянда. Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля, тягнулися до сонця рясні стебла руж (Шиян, Баланда, 1957, 144); Рве [дівчинка] і ружу, й незабудки, І любисток молодий (Щог., Поезії, 1958, 412); *У порівн. Посмішка вибухнула в неї на лиці, розквітла, мов червона ружа (Загреб., Спека, 1961, 90).
