Відмінності між версіями «Перлина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Перли́на, -ни, '''''ж. ''Жемчужина. Категорія:Пе)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Перли́на, -ни, '''''ж. ''Жемчужина.  
 
'''Перли́на, -ни, '''''ж. ''Жемчужина.  
 
[[Категорія:Пе]]
 
[[Категорія:Пе]]
 +
==Сучасні словники==
 +
'''===[http://sum.in.ua/s/perlyna Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]==='''
 +
ПЕРЛИ́НА, и, жін.
 +
# 1. Одно зерно перлів (у 1 знач.). В деяких черепашках знаходять дорогоцінні.. перлини (Фізична географія, 5, 1956, 59); Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка, I, 1951, 372); Яких тільки камінців не було тут! І червоні, як усмішка, корали, і маленькі зірочки — діаманти, і рідкісні чорні перлини (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 77);  * Образно. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина (Максим Рильський, III, 1961, 211);  * У порівняннях. Краплинки на квітах виблискували й сяяли, мов дорогоцінні перлини (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76)
 +
# 2. чого, перен. Найкращий зразок чого-небудь, найвидатніший мистецький твір і т. ін. — Її [Італії] чудова дочка, королева моря і перлина землі, Венеція, взяла мене за руку і, як малу заблукану дитину, вивела на вільний світ! (Іван Франко, VIII, 1952, 106); Українські Карпати нерідко називають зеленою перлиною нашої республіки (Вечірній Київ, 13.I 1966, 1); Окремим виданням Держлітвидав України випускає в світ перлину української класичної драматургії — [п'єсу] «Назар Стодоля» (Літературна газета, 10.I 1961, 1); Цей хор [«Вічний революціонер»] і тепер користується великою популярністю і є однією з найцінніших перлин золотого фонду революційних пісень (Мистецтво, 6, 1955, 13);
 +
//  Дуже вродлива або кохана дівчина, жінка. І рожу, й лілею, і сонце, й голубку Я все те, здавалось, любив до загину. Тепер не люблю їх, — одну маю любку, Дівчину-рибчину, перлину єдину (Леся Українка, IV, 1954, 79).
 +
===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%CF%C5%D0%CB%C8%CD%C0 Словник портал української мови  та культури]===
 +
<gallery>
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
Перлина - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
 +
|-
 +
| ВІДМІНОК || ОДНИНА || МНОЖИНА
 +
|-
 +
| називний || перлина || перлини
 +
|-
 +
| родовий || перлини || перлин
 +
|-
 +
| давальний || перлині || перлинам
 +
|-
 +
| знахідний || перлину || перлини
 +
|-
 +
| орудний || перлиною || перлинами
 +
|-
 +
| місцевий || на/у перлині || на/у перлинах
 +
|-
 +
| кличний || перлино || перлини
 +
|}
 +
</gallery>

Версія за 18:16, 19 листопада 2015

Перли́на, -ни, ж. Жемчужина.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ПЕРЛИ́НА, и, жін.

  1. 1. Одно зерно перлів (у 1 знач.). В деяких черепашках знаходять дорогоцінні.. перлини (Фізична географія, 5, 1956, 59); Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка, I, 1951, 372); Яких тільки камінців не було тут! І червоні, як усмішка, корали, і маленькі зірочки — діаманти, і рідкісні чорні перлини (Оксана Іваненко, Вел. очі, 1956, 77); * Образно. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина (Максим Рильський, III, 1961, 211); * У порівняннях. Краплинки на квітах виблискували й сяяли, мов дорогоцінні перлини (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76)
  2. 2. чого, перен. Найкращий зразок чого-небудь, найвидатніший мистецький твір і т. ін. — Її [Італії] чудова дочка, королева моря і перлина землі, Венеція, взяла мене за руку і, як малу заблукану дитину, вивела на вільний світ! (Іван Франко, VIII, 1952, 106); Українські Карпати нерідко називають зеленою перлиною нашої республіки (Вечірній Київ, 13.I 1966, 1); Окремим виданням Держлітвидав України випускає в світ перлину української класичної драматургії — [п'єсу] «Назар Стодоля» (Літературна газета, 10.I 1961, 1); Цей хор [«Вічний революціонер»] і тепер користується великою популярністю і є однією з найцінніших перлин золотого фонду революційних пісень (Мистецтво, 6, 1955, 13);

// Дуже вродлива або кохана дівчина, жінка. І рожу, й лілею, і сонце, й голубку Я все те, здавалось, любив до загину. Тепер не люблю їх, — одну маю любку, Дівчину-рибчину, перлину єдину (Леся Українка, IV, 1954, 79).

Словник портал української мови та культури