Відмінності між версіями «Віртуальний музей»
Лілія (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | {{Шаблон:Віртуальний музей/Меню}} | ||
| − | __NOTOC__ __NOEDITSECTION__ | + | __NOTOC__ |
| + | __NOEDITSECTION__ | ||
'''Віртуальний музей''' присвячується життю та творчості [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Бориса Грінченка], а також [http://www.library.lg.ua/grin/myzey_v_kieve.html музею Грінченка]. | '''Віртуальний музей''' присвячується життю та творчості [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Бориса Грінченка], а також [http://www.library.lg.ua/grin/myzey_v_kieve.html музею Грінченка]. | ||
| Рядок 32: | Рядок 33: | ||
<mm>[[Vm.mm|800px]]</mm> | <mm>[[Vm.mm|800px]]</mm> | ||
| + | |||
| + | *[[Віртуальний музей/Слобожанщина|Слобожанщина дитинство]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Харків|Харків. Становлення як вчителя]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Херсон|Херсон. Губернське земство]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Луганщина|Луганщина. Сім'я та школа]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Чернігів|Чернігів. Розквіт драматургії]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Київ|Київ. Робота над словником]] | ||
| + | *[[Віртуальний музей/Італія|Італія. Останні роки життя]] | ||
| + | |||
| + | |||
==Музей Грінченка== | ==Музей Грінченка== | ||
Версія за 11:44, 9 березня 2015
|
Віртуальний музей присвячується життю та творчості Бориса Грінченка, а також музею Грінченка.
Письменник жив у Києві з 1902 по 1909 роки.
1906 року невтомний Борис Грінченко поспішав сквериком на Бульварно-Кудрявську, 10 (нині Воровського): тут розпочало роботу організоване й очолюване ним «Товариство «Просвіта» у Києві імені Т. Шевченка».
В приміщенні 18/2 він працював: у жіночій торговельній школі і Б.Грінченко, і його дружина Марія Загірня – письменники-педагоги – викладали каліграфію. І вулиці, і будинки цього київського району його пам’ятають… Тож відкриття Музею в цьому приміщенні університету, що носить його ім’я, освячено самим Грінченком. Грінченкова самовіддана любов до України витає в цьому приміщенні, а відтепер і в Музеї. Про це й розповідає відвідувачам музейна експозиція.
З любов’ю і повагою до Великого Просвітителя підібрано музейні експонати та фонди музею. На стендах відтворено епоху Б.Грінченка, його короткий шевченківський вік і титанічну працю: Грінченка називали Людиною Повинності, навіть вважали, що «він більше працював, ніж жив» (М. Чернявський).
Життя Б.Грінченка означено різними місцями мешкання і праці: побачив світ на Слобожанщині в батьковому хуторі Вільховий Яр під Харковом; учителював на Луганщині (тоді Катеринославщина); півтора року минули задля шматка хліба на Херсонщині в нудній праці статистика; видавничій роботі присвятив чернігівський період життя; науковій – київський; останні роки життя провів в Італії. За цими місцями перебування Б. Грінченка і названі стенди-розділи Музею.
Твори Бориса Грінченка
Онлайнові версії "Словаря української мови"
Розділи віртуального музею
- Слобожанщина дитинство
- Харків. Становлення як вчителя
- Херсон. Губернське земство
- Луганщина. Сім'я та школа
- Чернігів. Розквіт драматургії
- Київ. Робота над словником
- Італія. Останні роки життя
Музей Грінченка
|
Завітайте до музею Грінченка! |
