Відмінності між версіями «Допомогти»
Yulia (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ДОПОМОГТИ, можу, можеш, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35). | ||
| + | |||
| + | 2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Юрій Яновський, II, 1954, 44); — Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); | ||
| + | // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Олесь Донченко, VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 373. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра). | ||
| + | ==[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ДОПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Вовчок, І, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Досв., Вибр., 1959, 35). | ||
| + | |||
| + | 2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Ю. Янов., II, 1954, 44); —Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Донч., VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Хижняк, Тамара, 1959, 204). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 373. | ||
| + | |||
| + | Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 424. | ||
| + | ==Допомогати-це...== | ||
| + | 1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:допомога.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:допомога1.jpg|x140px]] | ||
Поточна версія на 11:26, 17 грудня 2014
Допомогти. См. Допомагати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОПОМОГТИ, можу, можеш, док.
1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35).
2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Юрій Яновський, II, 1954, 44); — Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Олесь Донченко, VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 373.
"Словопедія"
помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).
УКРЛІТ.ORG_Cловник=
ДОПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док.
1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Вовчок, І, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Досв., Вибр., 1959, 35).
2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Ю. Янов., II, 1954, 44); —Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Донч., VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Хижняк, Тамара, 1959, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 373.
Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 424.
Допомогати-це...
1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину
Ілюстрації
|
|
