Допомогти

Допомогти. См. Допомагати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДОПОМОГТИ, можу, можеш, док.

1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 35).

2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Юрій Яновський, II, 1954, 44); — Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Олесь Донченко, VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 373.

"Словопедія"

помогти́ (допомогти́, зара́дити і т. ін.) біді́ (го́рю, ли́ху і т. ін.), перев. чиїй (чиєму). Посприяти комусь позбутися неприємностей, труднощів і т. ін.; виручити когось. Він до повстанців вибігає, туди, де блискають ножі… Але спізнивсь. Уже несила, уже біді не помогти… (В. Сосюра).

УКРЛІТ.ORG_Cловник=

ДОПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док.

1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Вовчок, І, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Досв., Вибр., 1959, 35).

2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки. «Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Ю. Янов., II, 1954, 44); —Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Цюпа, Назустріч.., 1958, 158); // Приносити користь, виліковувати. Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Донч., VI, 1957, 20); Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Хижняк, Тамара, 1959, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 373.

Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 424.

Допомогати-це...

1. Подавати допомогу кому-небудь. Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110); Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Панас Кочура, Зол. грамота, 1960, 372); Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 10); Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину

Ілюстрації