Відмінності між версіями «Слобода»
Rasim97 (обговорення • внесок) |
Rasim97 (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Вікіпедія] | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Вікіпедія] | ||
| + | |||
| + | Слобода́, свобода — у Східній Європі XVI — XVIII століття різновид поселення-колонії. В домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшами. Найбільше слобід постало у першій половині 17 ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630 — 40-их pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Публічний електронний словник української мови] | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0 Публічний електронний словник української мови] | ||
| − | + | СЛОБОДА́, и́, ж. | |
| + | |||
| + | 1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI-XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. По обидва боки яру і прилеглих балках розташувалася старовинна слобода Яремин Кут, що дістали собі назву від якогось Яреми, козака-запорожця, першого новосельця цієї місцевості (Добр., Тече річка.., 1961, 11); // Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. За містом були слободи, а на захід — Біскупичі й козацькі курені (Тулуб, Людолови, І, 1957, 166); Подався [Омелько] від царевого двору до своїх: до гончаря Шумила Жданова, в Гончарську слободу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 579); У Москві Петро [І] часто бував у Німецькій слободі, серед іноземців, які оселилися в Росії (Іст. СРСР, II, 1957, 8). | ||
| + | |||
| + | 2. Велике село, селище. Була у нас сусідка — удова Пилипиха: господиня на всю слободу. Яка хата, які городи, садок, скільки поля, степу, і баштан, і пасіка, і млин — чого вже не було там! (Вовчок, І, 1955, 183); Ніч така зоряна, голуба і прозора. По всій слободі тамтам співає молодь. Під тинами гомонять чоловіки (Головко, II, 1957, 233); // Відокремлена частина великого села. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Поточна версія на 13:56, 10 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Слобода, -ди, ж. Слобода. Слобода наша над самою лукою річковою. МВ. II. 74. Ум. Слобідка, слобідочка, слобідчи́на. Поза селом, поза селом, поза слобідкою. Мил. 72.
Слобода, -ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Слобода́, свобода — у Східній Європі XVI — XVIII століття різновид поселення-колонії. В домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і головно маґнати) звільняв на деякий час (звичайно 15 — 25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшами. Найбільше слобід постало у першій половині 17 ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630 — 40-их pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України
Публічний електронний словник української мови
СЛОБОДА́, и́, ж.
1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI-XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. По обидва боки яру і прилеглих балках розташувалася старовинна слобода Яремин Кут, що дістали собі назву від якогось Яреми, козака-запорожця, першого новосельця цієї місцевості (Добр., Тече річка.., 1961, 11); // Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. За містом були слободи, а на захід — Біскупичі й козацькі курені (Тулуб, Людолови, І, 1957, 166); Подався [Омелько] від царевого двору до своїх: до гончаря Шумила Жданова, в Гончарську слободу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 579); У Москві Петро [І] часто бував у Німецькій слободі, серед іноземців, які оселилися в Росії (Іст. СРСР, II, 1957, 8).
2. Велике село, селище. Була у нас сусідка — удова Пилипиха: господиня на всю слободу. Яка хата, які городи, садок, скільки поля, степу, і баштан, і пасіка, і млин — чого вже не було там! (Вовчок, І, 1955, 183); Ніч така зоряна, голуба і прозора. По всій слободі тамтам співає молодь. Під тинами гомонять чоловіки (Головко, II, 1957, 233); // Відокремлена частина великого села.
Ілюстрації
|
|
|
