Відмінності між версіями «Рапак»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459. Категорія:Ра)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.  
 
'''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.  
 +
 +
== Сучасні словники ==
 +
 +
'''[http://sum.in.ua/s/derkach Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 +
 +
ДЕРКАЧ 1, а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175);  * У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.)
 +
 +
ДЕРКАЧ 2, а, чол.
 +
 +
1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395);  * У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62).
 +
 +
2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183).
 +
 +
'''[http://slovopedia.org.ua/35/53408/178515.html Орфографічний словник української мови]'''
 +
 +
Рапа́к
 +
іменник чоловічого роду, істота
 +
деркач - птах
 +
діал.
 +
 +
== Ілюстрації ==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рапак.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рапак2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derkach_velikiy.jpg|x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
== Медіа ==
 +
 +
{{#ev:youtube| DCzO4F9YOnk}}
 +
 
[[Категорія:Ра]]
 
[[Категорія:Ра]]

Версія за 18:24, 2 грудня 2014

Рапак, -ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРКАЧ 1, а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175); * У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.)

ДЕРКАЧ 2, а, чол.

1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395); * У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62).

2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183).

Орфографічний словник української мови

Рапа́к іменник чоловічого роду, істота деркач - птах діал.

== Ілюстрації ==
Рапак.jpg Рапак2.jpg Derkach velikiy.jpg

Медіа