Відмінності між версіями «Палій»
(Створена сторінка: '''Палій, -лія, '''''м. ''1) Поджигатель. ''Він палій, бо підпалив жида. ''Екатериносл. у. 2) = '''Палик...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Палій, -лія, '''''м. ''1) Поджигатель. ''Він палій, бо підпалив жида. ''Екатериносл. у. 2) = '''Паликопа. '''ХС. І. 77. | '''Палій, -лія, '''''м. ''1) Поджигатель. ''Він палій, бо підпалив жида. ''Екатериносл. у. 2) = '''Паликопа. '''ХС. І. 77. | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ПАЛІ́Й, я́, ч. Той, хто зробив підпал. Денис кинув гасити [клуню].. та й сіпнув свата Манойла за рукав: — Треба паліїв шукати (Гр., II, 1963, 301); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав. А хлопці за палієм навздогін. Та де! Ніч хоч в око стрель. Не спіймали (Жур., Вечір.., 1958, 349); // перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Не насильникам і паліям реакції відбудовувати руїни (Еллан, II, 1958, 243); Сьогодні я у мирній праці, Кажу лукавим паліям: — Із шкіл своїх, своїх палаців Я ні цеглини не віддам! (Нагн., Вибр., 1957, 136). | ||
+ | |||
+ | Палі́й війни́ — той, хто веде пропаганду загарбницької війни або підготовку до неї. Палії нової війни — вороги нашої весни (Укр.. присл.., 1955, 431); Люди знали одне, що стріляти в радянського сержанта міг тільки фашист, воєнний злочинець, палій війни (Гончар, І, 1954, 467). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 29. | ||
+ | |||
+ | Палій, лія, м. | ||
+ | |||
+ | 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у. | ||
+ | |||
+ | 2) = Паликопа. ХС. І. 77. | ||
+ | |||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
+ | ПАЛІЙ | ||
+ | Те саме, що мантія чернецька | ||
+ | ПАЛІЙ | ||
+ | підпалювач, б. з. паликопа, г. полум'яр; (заворушень) заводій, підбурювач. |
Версія за 16:23, 1 грудня 2014
Палій, -лія, м. 1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатериносл. у. 2) = Паликопа. ХС. І. 77.
Сучасні словники
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПАЛІ́Й, я́, ч. Той, хто зробив підпал. Денис кинув гасити [клуню].. та й сіпнув свата Манойла за рукав: — Треба паліїв шукати (Гр., II, 1963, 301); Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав. А хлопці за палієм навздогін. Та де! Ніч хоч в око стрель. Не спіймали (Жур., Вечір.., 1958, 349); // перен. Той, хто підбурює на що-небудь; підбурювач. Не насильникам і паліям реакції відбудовувати руїни (Еллан, II, 1958, 243); Сьогодні я у мирній праці, Кажу лукавим паліям: — Із шкіл своїх, своїх палаців Я ні цеглини не віддам! (Нагн., Вибр., 1957, 136).
Палі́й війни́ — той, хто веде пропаганду загарбницької війни або підготовку до неї. Палії нової війни — вороги нашої весни (Укр.. присл.., 1955, 431); Люди знали одне, що стріляти в радянського сержанта міг тільки фашист, воєнний злочинець, палій війни (Гончар, І, 1954, 467).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 29.
Палій, лія, м.
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида. Екатер. у.
2) = Паликопа. ХС. І. 77.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 89.
"Словопедія"
ПАЛІЙ Те саме, що мантія чернецька ПАЛІЙ підпалювач, б. з. паликопа, г. полум'яр; (заворушень) заводій, підбурювач.