Відмінності між версіями «Лимарство»
(Створена сторінка: '''Лимарство, -ва, '''''с. ''Шорное ремесло. Категорія:Ли) |
Ганна3 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лимарство, -ва, '''''с. ''Шорное ремесло. | '''Лимарство, -ва, '''''с. ''Шорное ремесло. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Ли́марство — в давній Україні ремесло, кустарний промисел — виробництво з вичиненої шкіри-сириці (лимарщини) дрібних шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок тощо). | ||
| + | Довгий час було складовою частиною чинбарства (подекуди аж до XIX ст.). | ||
| + | За літописними даними в містах Київської Русі в ХІ—ХІІІ ст.ст. серед ремісників, які виготовляли речі зі шкіри, була вже певна спеціалізація. Відомі: сідельники, тульники (виготовляли тули — сагайдаки), усьмошевці (шевці). | ||
| + | В XV-XVI ст.ст. у Києві і Львові були лимарський і кушнірський цехи. Добре було поставлено лимарство і серед українського козацтва. | ||
| + | До середини XIX ст. лимарство було засноване винятково на ручній праці. Винайдення в 50-х рр. ХІХ ст. швейної машини дало змогу механізувати лимарську справу. Тепер речі зі шкіри виготовляються переважно шкіряно-взуттєвою промисловістю. | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЛИ́МАРСТВО, а, сер. Ремесло лимаря. Гнат уже давно помітив, що його старий охолов до наживи: не вдається ні в лимарство, ні в комерцію (Михайло Стельмах, I, 1962, 343). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 485. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | лимарство - імен. сер. роду, тільки одн.ремесло лимаряшорничество | ||
| + | |||
| + | ===[http://www.subject.com.ua/culture/dict/201.html Культурологічний словник]=== | ||
| + | лима́рство | ||
| + | іменник середнього роду | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
| + | Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щавидуб.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Ли]] | [[Категорія:Ли]] | ||
Версія за 17:27, 28 листопада 2014
Лимарство, -ва, с. Шорное ремесло.
Зміст
Сучасні словники
Ли́марство — в давній Україні ремесло, кустарний промисел — виробництво з вичиненої шкіри-сириці (лимарщини) дрібних шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок тощо). Довгий час було складовою частиною чинбарства (подекуди аж до XIX ст.). За літописними даними в містах Київської Русі в ХІ—ХІІІ ст.ст. серед ремісників, які виготовляли речі зі шкіри, була вже певна спеціалізація. Відомі: сідельники, тульники (виготовляли тули — сагайдаки), усьмошевці (шевці). В XV-XVI ст.ст. у Києві і Львові були лимарський і кушнірський цехи. Добре було поставлено лимарство і серед українського козацтва. До середини XIX ст. лимарство було засноване винятково на ручній праці. Винайдення в 50-х рр. ХІХ ст. швейної машини дало змогу механізувати лимарську справу. Тепер речі зі шкіри виготовляються переважно шкіряно-взуттєвою промисловістю.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛИ́МАРСТВО, а, сер. Ремесло лимаря. Гнат уже давно помітив, що його старий охолов до наживи: не вдається ні в лимарство, ні в комерцію (Михайло Стельмах, I, 1962, 343). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 485.
"Словопедія"
лимарство - імен. сер. роду, тільки одн.ремесло лимаряшорничество
Культурологічний словник
лима́рство іменник середнього роду
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло
Ілюстрації
|
