Лимарство
Лимарство, -ва, с. Шорное ремесло.
Зміст
Сучасні словники
Ли́марство — в давній Україні ремесло, кустарний промисел — виробництво з вичиненої шкіри-сириці (лимарщини) дрібних шкіряних речей (кінської збруї, ре́менів, гаманців, рукавичок тощо). Довгий час було складовою частиною чинбарства (подекуди аж до XIX ст.). За літописними даними в містах Київської Русі в ХІ—ХІІІ ст.ст. серед ремісників, які виготовляли речі зі шкіри, була вже певна спеціалізація. Відомі: сідельники, тульники (виготовляли тули — сагайдаки), усьмошевці (шевці). В XV-XVI ст.ст. у Києві і Львові були лимарський і кушнірський цехи. Добре було поставлено лимарство і серед українського козацтва. До середини XIX ст. лимарство було засноване винятково на ручній праці. Винайдення в 50-х рр. ХІХ ст. швейної машини дало змогу механізувати лимарську справу. Тепер речі зі шкіри виготовляються переважно шкіряно-взуттєвою промисловістю.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛИ́МАРСТВО, а, сер. Ремесло лимаря. Гнат уже давно помітив, що його старий охолов до наживи: не вдається ні в лимарство, ні в комерцію (Михайло Стельмах, I, 1962, 343). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 485.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЛИ́МАРСТВО, а, сер. Ремесло лимаря. Гнат уже давно помітив, що його старий охолов до наживи: не вдається ні в лимарство, ні в комерцію (Михайло Стельмах, I, 1962, 343). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 485.
Культурологічний словник
лима́рство іменник середнього роду
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ли́марство, -ва, с. Шорное ремесло
Ілюстрації
|
