Відмінності між версіями «Баба»

'''Баба, -би,''' ''ж.'' 1) Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). ''Де баб сім, там торг зовсім.'' Ном. № 9805. В баби язик — як лопатень. Ном. № 9082.'' Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці.'' Ном. № 8663. 2) Старуха. ''Сто баб — сто немочей.'' Посл. ''Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі.'' Чуб. ІІІ. 410. ''Як був собі дід та баба, та була у їх курочка.'' Рудч. Ск. І. 19. ''Нехай він знає, як лаяти старих бабів.'' Алв. 87. Общепринятая формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть '''бабою''', но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355. 3) [[Бабка]], бабушка, мать отца или матери. 4) Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: баба-сповитуха, баба-пупорізка. 5) Нищая. ''Баба в торбу візьме'' (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272. 6) Знахарка. ''Порадились між собою, казали'' (до хворої) ''бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий».'' МВ. І. 7 7. ''Як Бог поможе, то й баба поможе.'' Ном. № 8415. ''Сто баб — сто лік.'' Ном. № 8420. 7) '''Баба-яга.''' См. '''[[яга]]'''. 8) '''Дика баба''' = '''[[Літавиц]]я'''. ''Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба.'' Гн. II. 5. 9) '''Кіці (куці, куца, ціці)-баба.''' Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481. 10) '''Тісна баба, кісна баба.''' Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480. 11) '''Бабу перевозити.''' Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479. 12) Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68. 13) Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. ''Качати бабу з снігу.'' Шейк. 14) Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. ''Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови.'' Мир. Пов. І. 212. 15) Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. ''Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі.'' ЗОЮР. І. 75. 16) Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91. 17) Въ кроснах то-же, что сука въ варстаті. См. '''[[навій]]'''. МУЕ. ІІІ. 25. 18) Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260. 19) Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52. 20) '''Баба-шарпанина.''' Родъ постной баби (см. 19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151. 21) Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. ''Хазяїновита хазяйка'' (напече)... ''пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики.'' Сим. 205. 22) Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: '''баба́'''. Одес. у. 23) = '''Соя''', Corvus glandarius. 24) = '''[[Бабець]]'''. Вх. Пч. II. 19. 25) Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд. 26) Родъ большихъ грушъ. Шейк. 27) мн. '''Баби́'''. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. '''Бабка''' (см.), '''[[бабонька]]''', '''[[бабойка]]''' (галиц.), '''бабочка''', '''бабуня''', '''бабунечка''', '''бабуся''', '''бабусенька''', '''ба бусечка''', '''бабця'''. За исключеніемъ '''бабки''' и '''бабочки''', всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач. 2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія. ''Добре вам, бабуню, було тут жити.'' МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). ''Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби.'' Левиц. Пов. 371. ''Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку.'' Грин. ІІІ. 487. ''Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю!'' Шевч. 16. ''Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь.'' Стор. МПр. 59 ''Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько!'' МВ. І. 78. ''Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!»'' Чуб. V. 767. ''Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити.'' Чуб. V. 1131. '''Бабка''' и '''бабочка''' употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ; послѣднее — ласкательное. Ув. '''[[Бабега]], [[бабисько]], [[бабище]].'''