Відмінності між версіями «Глід»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Ілюстрації)
Рядок 17: Рядок 17:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iuiuoi1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Медіа==
 
==Медіа==
  

Версія за 23:47, 15 грудня 2013

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ГЛІД, глоду, чол. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озеленення колгоспного села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Олесь Донченко, VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, .Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Іван Котляревський, I, 1952, 149); * У порівняннях. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Максим Рильський. Поеми, 1957, 13).

Орфографічний словник

глід іменник чоловічого роду

Тлумачний словник

Глід глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку ви­рощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Ві­домий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озслеп. колг. села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Донч., VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. / ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, .Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Котл., 1, 1952, 149); * У порівн. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Рильський. Поеми, 13).

Ілюстрації

Iuiuoi1.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%96%D0%B4 Матеріал із Вікіпедії

Джерела та література

Зовнішні посилання

: