Глід

Глід, глоду, м. Раст.: боярышникъ, Crataegus Oxyacantha L. Анн. 112. Crataegus monogyna Jacq. ЗЮЗО. I. 120.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ГЛІД, глоду, чол. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озеленення колгоспного села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Олесь Донченко, VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, .Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Іван Котляревський, I, 1952, 149); * У порівняннях. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Максим Рильський. Поеми, 1957, 13).

Орфографічний словник

Глід - іменник чоловічого роду.

Тлумачний словник

Глід глоду, ч. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озслеп. колг. села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Донч., VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. / ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, .Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Котл., 1, 1952, 149); * У порівн. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Рильський. Поеми, 13).