Відмінності між версіями «Істота»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Істота, -ти, '''''ж. ''Существо. К. Іов. 54, 73. ''Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. ''МВ. І. 2) Натура. ''Панську ’стоту не переробиш. ''МВ. І. 99. | '''Істота, -ти, '''''ж. ''Существо. К. Іов. 54, 73. ''Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. ''МВ. І. 2) Натура. ''Панську ’стоту не переробиш. ''МВ. І. 99. | ||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | ==Академічний тлумачний словник (1970—1980)== | + | ===[http://sum.in.ua/s/istota Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
| − | ІСТОТА, и, жін. Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97); | + | '''ІСТОТА,''' и, жін. |
| + | |||
| + | Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97); | ||
| + | |||
// у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391); | // у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391); | ||
| + | |||
// з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181). | // з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181). | ||
| − | + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53382/96547.html Орфографічний словник української мови]=== | |
| − | = | + | '''Істо́та''' - іменник жіночого роду, істота |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | ==ІСТОТА | + | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53382/266000.html Словник синонімів]=== |
| − | (жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; П. характер, норов <н. панська істота>. | + | '''ІСТОТА''' |
| − | + | *(жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; | |
| + | *(- людину) жива душа; | ||
| + | *П. характер, норов <н. панська істота>. | ||
| − | + | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53382/319218.html Українсько-російський словник]=== | |
| + | '''ІСТОТА''' - существо | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358071.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | '''ІСТОТА''' | ||
| + | |||
| + | усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). | ||
| + | |||
| + | 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); | ||
| + | — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко). | ||
| + | |||
| + | 2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:24ыпквгпаывыркгву.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E3824fd8aa9e43610caf5cf61f822a95.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Людина-і-доля-.jpg|x180px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14145547ывупе.jpg|x180px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|n3XooBxWdx8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|CyszbZPpgBI}} | ||
| − | + | ==Аудіо== | |
| + | ===Звуки природи=== | ||
| + | <flashmp3>Zvuki-Prirody-Mir-lesnyh-zhivotnyh.mp3</flashmp3> | ||
| + | ===Ylvis - ''The Fox What Does the Fox Say''=== | ||
| + | <flashmp3>Ylvis-The-Fox-What-Does-the-Fox-Say.mp3</flashmp3> | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[людина]] | ||
| + | *[[тварина]] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[http://sum.in.ua/s/istota Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.]* | ||
| + | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 14:01, 3 грудня 2013
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську ’стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСТОТА, и, жін.
Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97);
// у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391);
// з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181).
Орфографічний словник української мови
Істо́та - іменник жіночого роду, істота
Словник синонімів
ІСТОТА
- (жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло;
- (- людину) жива душа;
- П. характер, норов <н. панська істота>.
Українсько-російський словник
ІСТОТА - существо
Фразеологічний словник української мови
ІСТОТА
усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.).
1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко).
2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка).
Ілюстрації
|
|
|
|
