Відмінності між версіями «Рокита»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
<big>РОКИТА</big>, и, ж. Народна назва деяких видів верби, вербових кущів. Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Щог., Поезії, 1958, 443); На кущеві рокити., розіп'яв свій невід павук, (Бабляк, Жванчик, 1967, 109). | <big>РОКИТА</big>, и, ж. Народна назва деяких видів верби, вербових кущів. Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Щог., Поезії, 1958, 443); На кущеві рокити., розіп'яв свій невід павук, (Бабляк, Жванчик, 1967, 109). | ||
<big>РОКИТНИК</big>, а, ч. (Cytisus L.). Чагарникова росли¬на родини бобових, яка має трироздільні лис¬тки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (Рослин. Нижн. Приднінр., 1956, ЗО); Жуки люпинового довгоносика живлять¬ся тільки бобовими рослинами, головним чином люпи¬ном, сераделою і жовтою акацією, а коли цих рослин нема,— люцерною, викою, горохом., і дикоростучими — дроком, рокитником (Колг. Укр., 12, 1956, 17); От¬руйні рослини, наприклад, рокитник, тис, не треба вводити в зелені насадження на тваринницькій фермі (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24). | <big>РОКИТНИК</big>, а, ч. (Cytisus L.). Чагарникова росли¬на родини бобових, яка має трироздільні лис¬тки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (Рослин. Нижн. Приднінр., 1956, ЗО); Жуки люпинового довгоносика живлять¬ся тільки бобовими рослинами, головним чином люпи¬ном, сераделою і жовтою акацією, а коли цих рослин нема,— люцерною, викою, горохом., і дикоростучими — дроком, рокитником (Колг. Укр., 12, 1956, 17); От¬руйні рослини, наприклад, рокитник, тис, не треба вводити в зелені насадження на тваринницькій фермі (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24). | ||
| − | <big>РОКИТОВИЙ</big>, а, є. прикм. до рокита. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 874) | + | <big>РОКИТОВИЙ</big>, а, є. прикм. до рокита. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 874). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 00:40, 29 листопада 2013
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. Роки́точка. Мет. 56.
Сучасні словники
РОКИТА, и, ж. Народна назва деяких видів верби, вербових кущів. Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Щог., Поезії, 1958, 443); На кущеві рокити., розіп'яв свій невід павук, (Бабляк, Жванчик, 1967, 109). РОКИТНИК, а, ч. (Cytisus L.). Чагарникова росли¬на родини бобових, яка має трироздільні лис¬тки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (Рослин. Нижн. Приднінр., 1956, ЗО); Жуки люпинового довгоносика живлять¬ся тільки бобовими рослинами, головним чином люпи¬ном, сераделою і жовтою акацією, а коли цих рослин нема,— люцерною, викою, горохом., і дикоростучими — дроком, рокитником (Колг. Укр., 12, 1956, 17); От¬руйні рослини, наприклад, рокитник, тис, не треба вводити в зелені насадження на тваринницькій фермі (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24). РОКИТОВИЙ, а, є. прикм. до рокита. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 874).
Ілюстрації
|
|
|
