Відмінності між версіями «Їжик»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' |
Їжа́к, -ка́, м. | Їжа́к, -ка́, м. | ||
1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. | 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. | ||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
1909р. (Б. Грінченко) | 1909р. (Б. Грінченко) | ||
http://r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B6%D0%B0%D0%BA&scope=ukrq&dicts=all | http://r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B6%D0%B0%D0%BA&scope=ukrq&dicts=all | ||
+ | ЇЖАК, а, чол. | ||
+ | |||
+ | 1. Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса [лісу] мов Ляхи шатнулись, Або од їжака тхори (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Їжаки полюють уночі, а вдень ховаються в укриття (Звірі.. Карпат.., 1952, 12); Ніна стала схожа на колючого їжака, до якого не можна доторкнутися (Олесь Донченко, V, 1957, 487); * У порівняннях. Знов виростають лінії кілків, знов земля наїжується кілками, як їжак щетиною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227). | ||
+ | ▲ Морський їжак — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. У водах Антарктиди трапляються молюски, морські зірки, морські їжаки, маленькі рачки й величезні кити... (Знання та праця, 12, 1965, 5). | ||
+ | |||
+ | 2. перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Гайсин дивиться на тонкогубого, гостроносого в'язня з сивим їжаком на голові й думає — департаментська криса! (Панчт На калин. мості, 1965, 170). | ||
+ | |||
+ | 3. у знач. присл. їжаком, розм. Настовбурчено (про волосся, шерсть і т. ін.). Волосся біле стирчало їжаком на його голові (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 150). | ||
+ | |||
+ | 4. військ. Навхрест скріплені й обмотані колючим дротом колоди або рейки, які застосовують проти ворожих танків і піхоти. І не бетонні доти низьколобі. Не гострі ребра ржавих їжаків І навіть не чорномундирний боббі Війну перед каналом зупинив (Микола Бажан, Роки, 1957, 180); Міст був перегороджений протитанковими їжаками в кілька рядів, залишався тільки вузький проїзд — для однієї машини (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 202). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 59. | ||
+ | http://sum.in.ua/s/jizhak | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 15:01, 27 листопада 2013
Їжак, -ка, ч. . Чуб. II. 367.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Їжа́к, -ка́, м. 1) Ежъ. Котл. Ен. І. 11. Ном. № 6388. 2) Родъ намордника съ колючками, надѣваемый на телятъ, чтобы они не могли сами сосать корову. Каменецк. у. Ї́жик, -ка, м. = Їжак. Чуб. II. 367. Насторо́чувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2) — ву́ха. Навострять уши. Еней наш насторочив уха. Котл. Ен. III. 73. Яри́ч, -ча, м. = Їжак. Вх. Пч. II. 6. См. Ярей. 1909р. (Б. Грінченко) http://r2u.org.ua/s?w=%D1%97%D0%B6%D0%B0%D0%BA&scope=ukrq&dicts=all ЇЖАК, а, чол.
1. Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса [лісу] мов Ляхи шатнулись, Або од їжака тхори (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Їжаки полюють уночі, а вдень ховаються в укриття (Звірі.. Карпат.., 1952, 12); Ніна стала схожа на колючого їжака, до якого не можна доторкнутися (Олесь Донченко, V, 1957, 487); * У порівняннях. Знов виростають лінії кілків, знов земля наїжується кілками, як їжак щетиною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227). ▲ Морський їжак — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. У водах Антарктиди трапляються молюски, морські зірки, морські їжаки, маленькі рачки й величезні кити... (Знання та праця, 12, 1965, 5).
2. перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Гайсин дивиться на тонкогубого, гостроносого в'язня з сивим їжаком на голові й думає — департаментська криса! (Панчт На калин. мості, 1965, 170).
3. у знач. присл. їжаком, розм. Настовбурчено (про волосся, шерсть і т. ін.). Волосся біле стирчало їжаком на його голові (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 150).
4. військ. Навхрест скріплені й обмотані колючим дротом колоди або рейки, які застосовують проти ворожих танків і піхоти. І не бетонні доти низьколобі. Не гострі ребра ржавих їжаків І навіть не чорномундирний боббі Війну перед каналом зупинив (Микола Бажан, Роки, 1957, 180); Міст був перегороджений протитанковими їжаками в кілька рядів, залишався тільки вузький проїзд — для однієї машини (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 202).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 59. http://sum.in.ua/s/jizhak