Їжик
Зміст
Словник Грінченка
Ї́жик, -ка, м. = Їжак. Чуб. II. 367. Насторо́чувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2) — ву́ха. Навострять уши. Еней наш насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЇЖАК, а, чол.
1. Невеличка тварина-ссавець, спина й боки якої вкриті твердими голками. От тут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори; До ляса [лісу] мов Ляхи шатнулись, Або од їжака тхори (Іван Котляревський, I, 1952, 68); Їжаки полюють уночі, а вдень ховаються в укриття (Звірі.. Карпат.., 1952, 12); Ніна стала схожа на колючого їжака, до якого не можна доторкнутися (Олесь Донченко, V, 1957, 487); * У порівняннях. Знов виростають лінії кілків, знов земля наїжується кілками, як їжак щетиною (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 227). ▲ Морський їжак — морська безхребетна тварина типу голкошкірих. У водах Антарктиди трапляються молюски, морські зірки, морські їжаки, маленькі рачки й величезні кити... (Знання та праця, 12, 1965, 5).
2. перен., розм. Про коротко підстрижене волосся, що стирчить. Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); Гайсин дивиться на тонкогубого, гостроносого в'язня з сивим їжаком на голові й думає — департаментська криса! (Панчт На калин. мості, 1965, 170).
3. у знач. присл. їжаком, розм. Настовбурчено (про волосся, шерсть і т. ін.). Волосся біле стирчало їжаком на його голові (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 150).
4. військ. Навхрест скріплені й обмотані колючим дротом колоди або рейки, які застосовують проти ворожих танків і піхоти. І не бетонні доти низьколобі. Не гострі ребра ржавих їжаків І навіть не чорномундирний боббі Війну перед каналом зупинив (Микола Бажан, Роки, 1957, 180); Міст був перегороджений протитанковими їжаками в кілька рядів, залишався тільки вузький проїзд — для однієї машини (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 202).
Фразеологічний словник української мови
ЇЖАК
їжако́м усе́. Недовірливо, підозріливо, вороже і т. ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. — Давно не бачив тебе, Миколо. Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ЇЖАК рід ссавців ряду комахоїдних; тіло зверху вкрите голками; поширені в Євразії; живуть на узліссях і в чагарниках; довж. тіла до 30 см, хвоста - до 5 см; відчуваючи небезпеку, тварина згортається в клубок, настовбурчуючи голки; нічний хижак; взимку впадає в сплячку; в Україні 2 види: ї. звичайний та ї. вухатий (занесений в Червону книгу).
Орфографічний словник української мови
їжак іменник чоловічого роду, істота
Ілюстрації
Медіа
Додаткові дані
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках